ЗВТ із Туреччиною допоможе реалізувати історичні шанси

Центральним моментом візиту президента України Віктора Януковича до Туреччини стало третє засідання Стратегічної ради високого рівня двох країн, після якого Віктор Янукович повідомив про завершення переговорів щодо створення зони вільної торгівлі між нашими країнами

Історичні долі України і Туреччини неодноразово перетиналися. Іноді дуже тісно: наприклад, якби гетьману Петру Дорошенку вдалося перевести свою державу під політичний протекторат Туреччини, не можна виключати виникнення наприкінці XVII ст. спільної держави, для якої Чорне море стало би внутрішнім… Переходячи від сивої давнини у теперішній час, можна констатувати: зараз відносини наших країн досягли рівня стратегічного партнерства, від якого може виграти як бізнес, так і пересічні громадяни.

Дуже важливим є і те, що Туреччина багато років тому підписала Угоду про зону вільної торгівлі з ЄС і прагне вступити до Євросоюзу. Економічного та соціального прогресу цій державі вдалося досягнути, зокрема, завдяки реформам, послідовній політиці уряду протягом останніх 10-15 років, адаптації законодавства й технічних регламентів до вимог ЄС — весь цей досвід стане в нагоді й нам.

Зростання економіки Туреччини було забезпечене завдяки кардинальній зміні фіскальної політики: зниженню подату на прибуток до 20%, ліквідації митних бар’єрів для імпорту технологій і устаткування (зокрема, звільненню від ПДВ), створенню тепличних умов для припливу іноземного капіталу, формуванню промислових зон, де виробники одержують фіскальні пільги, держпідтримці малого й середнього бізнесу. Результати не забарилися: наприклад, за темпами зростання експорту турецька електроннна промисловість посіла у світі друге місце після Китаю, а турецька Vestel Group контролює понад 20% європейського ринку телевізорів.

Торговельні відносини між нашими країнами розвивалися не надто рівномірно: досягнувши піку у 2008 році, внаслідок світової фінансово-економічної кризи обсяги товарообігу скоротилися удвічі, потім знов почали нарощуватися. У структурі українського експорту в Туреччину домінують чорні метали, жири й олыъ тваринного або рослинного походження, добрива, насіння та плоди олійних рослин. В імпорті з Туреччини в Україну переважають їстівні плоди й горіхи, цитрусові, текстиль, трикотаж, засоби наземного транспорту, пластмаси, полімерні матеріали.

Зовнішній товарообіг між Україною і Туреччиною, млрд дол. США

Але навіть дотепер реалізувати взаємний торговий потенціал повною мірою не вдалося. Хоча прагнення всіляко збільшити ці обсяги є: зокрема, прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Таїп Ердоган хотів би, щоб до кінця 2015 року загальний обсяг торгівлі досягнув 20 млрд дол. США. Для досягнення цієї мети наші країни мають підписати Угоду про зону вільної торгівлі. Український уряд зі свого боку максимально сприятиме вітчизняному бізнесу в розширенні співробітництва з турецькими партнерами, створюватиме сприятливі умови для турецьких інвестицій у нашу економіку. Ці кроки важливі для України у плані диверсифікації зовнішньої торгівлі — адже Туреччина є країною, що динамічно розвивається.

В ході візиту Віктора Януковича до Анкари під головуванням президента України та прем’єр-міністра Туреччини відбулося третє засідання Стратегічної ради високого рівня двох країн, після якого було повідомлено про завершення переговорів щодо довгоочікуваного створення зони вільної торгівлі. Віктор Янукович наголосив, що цей переговорний процес рухається паралельно з роботою по укладанню Угоди про асоціацію з Євросоюзом, яку планується підписати наприкінці листопада на Вільнюському саміті Східного партнерства.

Зона вільної торгівлі з Туреччиною стане ще одним цікавим та важливим містком співпраці, через який Україна налагоджуватиме торговельні відносини з динамічними світовими економіками. Наприклад, торік було підписано Угоду про ЗВТ з EFTA (Європейською асоціацією вільної торгівлі), до складу якої входять Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія… Тож годі втрачати історичні шанси — їх треба просто грамотно реалізовувати!