Знищення культурного коду українців – ціль кремлівського карлика

Культурна ліквідація – це нова лінія гібридної терористичної агресії

Час – біль історії. Наш час – великий біль непересічної історії.

Біль життя набагато потужніший за просту цікавість до життя. Мабуть, саме тому з-під пера Гофманна в 1819 році вийшла фантастична казка – повість “Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер”.

Карлики і Велети – вічний двобій несправжнього і справжнього.

Цинізм, підступ, потворність і стутус карлика проти героїчного Велета, напівлюдини-напівбога. Величний міф німецького народу, який отримав сучасне звучання через звитяжну пісню-казку  Василя Сліпака (позивний “МІФ”).

У Мережі з’явилася інформація про ліквідацію у зоні АТО снайпера бойовиків, який убив оперного співака Василя Сліпака. Про це, повідомив у  Фейсбуці  доброволець Ігор Грег.  “Сьогодні вночі після трьох діб кропіткої роботи групою невідомих без жодних розпізнавальних знаків… був знищений снайпер рашистської контрснайперської групи “Хасана”… Спи спокійно, друже “Міфе”, – пише Грег.

Раніше волонтери ідентифікували снайпера терористів з позивним “Морячок”, який застрелив у зоні АТО добровольця Василя Сліпака (позивний “Міф”).

Соліст Паризької опери Василь Сліпак убитий ворожим снайпером вранці 29 червня. Пізніше російський пропагандистський телеканал Life опублікував інтерв’ю зі снайпером, який застрелив українця.

Цинізм тиражування заяви терориста щодо спланованої ліквідації культурного коду України, як спецоперації, за своїм комунікаційно-контентним дизайном можливо ідентифікувати як новий етап у ері глобального гібридного тероризму.

Культурна ліквідація – це нова лінія гібридної терористичної агресії. Ціль: знищити культурний код. Поглумитися над всією системою міжнародних домовленностей. Зробити з терориста celebrities (знаменитість).

Відпрацювання цієї моделі було здійсненно на контентно-комунікаційному дизайні ІДІЛ з виведенням на ринок поняття нової секти цинічних вбивць, що відповідають усім параметрам контенту Голлівуду. Заміняючи добре розпіареного Асасіна.

Атрибути: брутальні ламбердсексуали, вдягнені в наряди готів (чорне вбрання, що назвичайно популярне зараз у молоді), звичайно, АК, як атрибут революції (Великої жовтневої), хоча ці автомати швидше для кадру, чим для війни, наркотики. Тільки тепер це не тільки гашиш, як у попередників, а й кодеїн з хімічними пігулками, які зкомпоновані в меню, як у макдональдсі і представлені покупцю: просто, швидко і статусно.

Цинізм, що існує на хімії – унікальна креативна постановка життя як реакції.

Реакція, яку тобі пропонують завершити, унеможлививши своє життя як індивідуальності.

І головне – статут секти. Вона для всіх хто втомився від системи і дотримується екранної культури статусних імітацій, починаючи від свого профілю в соціальних мережах до імітації статусу в житті. В секті є все, що потрібно для задоволення цинічних ритмів існування: наркотики, секс (жінки в секті сексуальні рабині), зброя для самоідентифікації свої внутрішніх демонів, музика від “Bones” до “$uicideboy$”. Навіть у назвах музичних гуртів чітко видно комунікаційно-контентний дизайн, в якому самогубство прикрашено доларовими знаками, як дороговказами для побудови маршруту смерті.

Групи в соціальних мережах, приклад “so young but so cold”, генерують відвертий контент підліткового порнонасилля, що знищує усі інтимні сакральні початки індивідуальності.

Покоління цинічного контенту вже народжується, поки ми воюємо, переживаємо чи живемо надіями на краще.

Справжня загроза від Українських Велетів лякає цинічний контент карлика. Справжнє – це антидот від імітацій, але ввести його не дає система номенклатурної естетики.

Український ментальний код нищать, дискредитують чи цинічно купують.

Однак повернемося до казки. Дії відбуваються на території князівства, що мало “номенклатурний стиль” життя на “скрепах”. Після смерті князя, що полюбляв закладати “водочкі”,  прийшов інший князь, що любив «закладати» інших.

Такою стала нова культура цинічного князівства, а називався князь – “крихітка Цахес”. Перше, що “крихітка” вчинив – розігнав усіх фей та магів, залишивши лишень одну фею, що була патронесою притулку для шляхетних дівчат (як не дивно). Фея пожаліла потвору й наділила його даром: три золоті волосини на його голові дозволяли імітувати статус. З того часу потвора стала вабити до себе людей і тільки його мати не розуміла, чому її потворний син видається для всіх таким чудовим. Минає час, потвора потрапляє до публічного світу,  де дійовими особами казки стають мистецтво – поет Бальтазар (справжнє) та краса (квітка “Любисток”) – дочка професора університету Кандіда, в яку закохується Бальтазар.

У присутності Цахеса, з його імітаційним даром привертати до себе увагу людей, усі аргументи здорового глузду та вчинки були знівельовані й через чарівні метаморфози комунікаційно-контентного дизайну інформації приписувались маленькій потворі як його здобутки. Так сталося і з явищем справжнього (поетом Бальтазаром), що обожнював Кандіду й докладав всіх своїх зусиль задля спільного щасливого життя в мирі. Якщо ж Цинобер мерзенно нявчить або цинічно потворствує, як тварина – обвинувачують когось іншого. Великі досягнення (життя) та сподіваня (мрії) “крихітка Цахес” відбирає у людей, чиїми здобутками вони насправді є, та всі вважають це талантами “крихітки Цахеса”. Стан людей схожий на масовий цинічний психоз. “Крихітка” стає поважною особою.  Та доля втручається і у князівство прибуває лікар, що на справді є магом. Звуть його – МІФ.

Він має магічне дзеркало  – свій голос (явище справжнього). У магічному дзеркалі віддзеркалюється істина – сутність потворного і лихого карлика. Залишається вирвати чарівні волосинки, що роблять “Цахеса” в очах суспільства мужнім, талановитим, завзятим, розумним, красивим. Під час підготовки до заручин Кандиди, квітки гармонії світу “Любистків” і Цахеса, князя тотального цинізму,  Бальтазар (справжнє) з допомогою побратима, “велета духу” “МІФА”, вириває чарівні волосини.  Сподіваючись сховатися від натовпу, що реготав з потвори, Цахес біжить до свого палацу, де і тоне в срібному горщику не втримавши рівноваги на краю свого говногенератора.

Такою є казка-пісня, за яку поклав свою голову Василь Сліпак.

“Велет духу” спочив та голос його лунатиме завжди на звитяжних просторах Гідності справжніх Українців.

“Велетом духу”  з прадавніх часів в Україні називали героя, людину надзвичайних здібностей,  яка силою свого духу творить великі справи, непідсилу для інших. За легендою, перші опришки також були велетами або, як ще їх називали, борцями. Про них розповідали неймовірні речі – вони мали надлюдську силу і вміли боротися (боронити свої цінності). Велетом вважали Головача, що за переказом убив біса, після чого той вже не з’являвся на людях в тілесному образі, а лише як злий дух. Велетом важали і славного закарпатського опришка Пинтю. За легендою, могила короля велетів є в Ясенові, на полонині Писаний Камінь. Гуцули вірили, що в багатьох з них тече кров тих давніх борців-велетів. За повір’ям славетний велетівський Меч, як вважають гуцули, було загублено, то з ним й втрачено свободу.

Це віра в легендарний Меч Арея – символ України. З велетами пов’язана і назва скельної твердині Тустань, що була збудована чотирма велетами. Цікаво, що в карпатських казках опришок Пинтя перед смертю, так само як і велет Святогор Ілля Моровець, передає свою силу Олексі Довбушу, дихнувши на нього тричі. В своїй повісті “Страшна помста” М.Гоголь описує богатиря-велета, який спить, їдучи на коні в Карпатах, а позаду везе свого малого сина. Це підтвержує думку про Карпати як давні Святі гори слов’ян. Вченими було доведено, що саме територія Карпат і, зокрема, Подільської височини в часи потопів ніколи не була затопленою. На стоянці Королеве на Закарпатті простежуються сліди перебування людей протягом мільйона років.

Майбутнє бентежить нас, а минуле існує горизонтами, що відлунюють міфічними образами. Ось чому сьогоднішнє може вислизнути від нас.

Двері у справжнє майбутнє – це не соломинка у стакані з кодеїновим коктейлем і не трубочка з купюри, що вказує маршрут смерті.

Двері у справжнє – це відповідальність за тонкі лінії внутрішніх ландшафтів світу, який ти обрав.

Find what you love and let it kill you, Чарльз Буковський в реміксі Василя Сліпака – Міфа.

 

Євген ЗАБАРИЛО