Заповіт «кремлівських старців»: спікер Рибак написав статтю у стилі гумористичного фентезі

«Програма реформ Президента України не просто виконується, а починає позитивно позначатися на повсякденному житті суспільства та його громадян. Це не може не помітити тільки сліпий».

Поки Верховна Рада байдикує на канікулах, спікер Рибак відкриває в собі нові таланти. 19 липня під його іменем у «Голосі України» була опублікована стаття, присвячена небаченому соціально-економічному піднесенню України, що, на думку автора, відбулося за останні два роки. Вишуканий публіцист, вдумливий аналітик, романтик із непохитною вірою у світле майбутнє – автор відроджує найкращі взірці оптимістичної риторики часів таких майстрів слова, як Леонід Ілліч Брежнєв («Спасибо, партия, за это!»), Микита Сергійович Хрущов («Догнать и перегнать!») та Йосип Віссаріонович Сталін («Жить стало лучше, жить стало веселей»). Просто якийсь заповіт «кремлівських старців».

Наводимо вибрані уривки цього видатного твору в жанрі соціалістичної фантастики.

Про опозицію: їй повилазило, тому вона не бачить покращення

«У суспільства є серйозне підґрунтя для оптимістичного погляду в майбутнє, країна на підйомі, програма реформ Президента України не просто виконується, а починає позитивно позначатися на повсякденному житті суспільства та його громадян.

Це не може не помітити тільки сліпий або політики із розряду політичних тіней минулого. Вони продовжують жити міфами недавнього минулого, яке ідеалізують разом зі своєю роллю в ньому. Саме з вуст цих політиків найчастіше лунають чутки про наближення соціально-економічного краху України, тотальну корупцію, антинародну владу, про недієздатну Верховну Раду, несправедливу пенсійну реформу, соціальну незахищеність громадян і таке інше».

Примітки «ПіКу»: Дійсно, ані сорому, ані совісті у людей. Розпускають чутки про якусь корупцію та соціальну незахищеність – і де тільки вони їх побачили? Ось пан Рибак у житті такого не бачив і не чув. Чого і нам бажає.

Про журналістів: теж клеплють, мерзотники…

«Як це не прикро, але в останні роки ця посівна кампанія песимізму знаходить благодатний ґрунт у багатьох українських засобах масової інформації, насамперед на телеканалах із загальнонаціональною аудиторією. <…>Я вірю в таку моральну категорію, як «відповідальність журналістики перед суспільством». Ця категорія, на жаль, чітко не прописана в українському законодавстві, але ЗМІ як суспільний інститут, безумовно, має нести відповідальність перед суспільством у разі порушення основних принципів і норм етичної журналістики — точності, достовірності й об’єктивності інформації (прим. «ПіКу»: виділення авторське). Це тим паче важливо, оскільки в Україні, як у демократичній державі, ЗМІ традиційно користуються довірою понад 60 % населення. За таких умов баланс позитивної та негативної інформації про життя країни в інформаційному просторі, на мій погляд, має так само відповідати журналістським принципам точності, об’єктивності й достовірності».

Примітки «ПіКу»: Каємося, дійсно, якось негарно з балансом вийшло. Тут програма президента вже «позитивно позначається», а ми все про Врадіївку, та про «тушки» у парламенті, та про податок на вагітних… Але раз пан Рибак говорить, що це не об’єктивно, то хто ми такі, щоб із ним сперечатися? Із завтрашнього ж дня стаємо на праведний шлях і починаємо посівну кампанію оптимізму. І хрін з нею, з довірою населення!

Про Київ: квітне та пахне, і вгадайте, завдяки кому?

«Вражаюче змінюється на краще українська столиця. Після кількох застійних років панування старої «молодої команди» завдяки зусиллям уряду М. Азарова та нової міської адміністрації Київ буквально переживає інфраструктурне відродження. Нові дорожні розв’язки, шосейно-залізничний міст через Дніпро, прискорене будівництво метрополітену в південному напрямку, запуск міських поїздів, оновлення парку громадського транспорту розблокували «вузькі місця», що створювали головний біль для сотень тисяч киян».

Примітки «ПіКу»: Метрополітен збирається з осені підняти ціну на проїзд до 4 гривень, довгострокова реконструкція Поштової площі паралізувала Поділ, буферну зону «Софії Київської» віддали під забудову, а міська електричка заборгувала «Укрзалізниці» 61 мільйон гривень і, не дай Боже, ось-ось стане намертво. Вибори у Києві відклалися на невідомий термін, містом керує прострочена Київрада, мера немає взагалі…

Ой, вибачте, забулися: ми ж обіцяли посівати оптимізм! Гаразд, напишемо так: економічна ефективність київського метро восени зросте, Поділ нарешті позбавлено від автомобілів, околиці «Софії Київської» скоро прикрасять чудові нові торговельні центри й елітні житлові комплекси, містом керує надійний, перевірений часом депутатський корпус. От тільки з електричкою поки що не знаємо, що вигадати, але ми ж ще тільки вчимося. Але головне пам’ятаємо: усім цим відродженням ми завдячуємо зусиллям уряду М. Азарова та нової міської адміністрації. І цього не може не помітити тільки сліпий!

Про країну: багатіємо, що не день

«Україна продовжує свій шлях уперед по висхідній, і це — доведений факт, який спирається на макроекономічну статистику, показники зростання економіки в цілому та більшості провідних галузей народного господарства зокрема, соціально-економічні параметри розвитку суспільства».

«Саме завдяки реформаторським ініціативам Президента Віктора Януковича Україна почала ефективно скорочувати споживання газу, більше видобувати власного палива та заміщувати природний газ іншими енергоносіями».

«Треба віддати належне Президенту України Віктору Януковичу, який продемонстрував безпрецедентну для українського політикуму політичну мужність і запропонував цілісну стратегію реформ, спрямованих на модернізацію всіх сфер суспільного життя».

Примітки «ПіКу»: Навіть не маємо, що сказати. От же ж людина цей Рибак – що не слово, то правда! А Віктор Федорович який молодець – усі зас…ли, і тільки він один проявив політичну мужність і запропонував реформи! А за ним відразу ж М. Азаров підтягнувся з урядом – виконувати. От що значить команда професіоналів! Пацан… пардон, президент сказав – уряд зробив. І преться тепер Україна по висхідній, аж вітер у вухах свистить. А хто цьому не вірить – може прочитати статтю шановного віце-спікера повністю. І водночас переконатися, що ми, хоч і безвідповідальні журналісти, але все ж не перекрутили ані жодну літеру з цього шедевру чесної та незаангажованої публіцистики.

Слава Януковичу – Януковичу слава!