Закон про вищу освіту. Cтаніслав Ніколаєнко розповів про можливі “підводні течії” вступної кампанії 2015 року

Новий Закон про вищу освіту послугує стимулом до розвитку університетів України. Попри те, що в ньому є як багато позитивів, так і багато суперечностей

Незважаючи на важку соціально-економічну ситуацію в Україні, в галузі освіти відбуваються позитивні демократичні зміни. Змінюється робота апарату Міністерства освіти і науки, зникли хабарництво і диктатура. Проте не хочеться, щоб зміни від нової команди погіршили ситуацію.

Одна із майбутніх тривог для сотень і тисяч випускників – вступна кампанія 2015 року. До 15 жовтня Міністерство освіти і науки мусить оприлюднити нові Правила прийому. Освітянська громадськість активно обговорює новації, вносить пропозиції. Проте не всі слушні думки можуть бути почуті. Тож хочу висловитись з цього приводу.

Запровадження ЗНО, демократизація вступу, право подавати заяви в кілька вузів позитивно вплинули на якість вибору молоді, посіяли зерна справедливості в їхні серця. Рівень корупції знизився, за оцінками експертів, в десятки разів.

Разом з тим, деякі новації розробників Правил прийому викликають сумніви. Наприклад – прийом випускників технікумів і коледжів до вишів виключно через ЗНО. Ця норма дещо дискредитує цю молодь і ставить їх в нерівні умови із випускниками шкіл. Не секрет, що на курс середньої школи в коледжах виділяються значно менше часу, ніж в школах. Майбутні спеціалісти зосереджуються більше на спеціальних, профільних предметах. Їхнє навчання, як правило, вже пов’язане із відповідними університетськими програмами, а самі юнаки і дівчата є профільно зорієнтованими. Щоб поставити в рівні умови випускників технікумів, коледжів із випускниками шкіл, треба внести зміни в навчальні плани і програми. А на це потрібен час. Отже близько 91 тисячі випускників технікумів будуть мати проблеми при вступі до вишів наступного року. Бо до цього їм, по-перше, виділяли цільові місця, а, по-друге, вони вступали за результатами співбесіди.

Зауважу, що новим Законом України «Про вищу освіту» передбачений прийом на навчання молодших спеціалістів до 2016 року, тому доцільно на цей період дозволити зарахування осіб з дипломами молодшого спеціаліста за результатами фахового вступного випробування на програми підготовки бакалавра на перший курс (зі скороченим терміном навчання) або на другий курс (з нормативним терміном навчання на вакантні місця) за умови вступу на споріднений напрям підготовки. Адже випускники технікумів та коледжів є більш готові працювати по спеціальності, а програми їх підготовки адаптовані з програмами університетів.

До того ж, ст.5 нового Закону «Про вищу освіту» передбачає навчання по програмі бакалавра тривалістю як 3, так і 4 роки. Це значно скоротить затрати на освіту. Виходячи з цього, а також з метою реалізації ступеневої підготовки фахівців, доцільно було б випускникам профільних коледжів зберегти на певний період існуючий порядок прийому до університетів.

В разі неприйняття даної пропозиції вважаю за можливе, як вихід, прирівняти навчання у технікумі до навчання на підготовчих курсах і дати право вишам надавати абітурієнтам до 5-10% вступного балу на складні спеціальності (інженерно-технічні, будівельні, природничі).

Виходячи з того, що в Україні нестабільна соціально-економічна ситуація, особливо на Сході і в Криму, щоб не обмежити права випускників шкіл, насамперед з цих регіонів, пропонуємо визнавати сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання, видані у 2013-2015 роках, за останні три роки.

На мою думку, доцільним було б дозволити ВНЗ самостійно визначати строки вступної кампанії на навчання за ступенем магістра, що витікає із визначення автономності та самостійності ВНЗ відповідно до нового Закону України «Про вищу освіту».

Правильно було б встановити розумне обмеження – не більше 10% від обсягу державного замовлення для осіб, які можуть зараховуватись поза конкурсом.

І насамкінець. Щодо права абітурієнта подавати документи у кілька університетів. За даними Українського центру оцінювання якості освіти переважна більшість абітурієнтів подавали заяви в останні роки саме в три ВНЗ. І лише близько двох тисяч чоловік здійснювали цю процедуру більшу кількість разів. Для того щоб зменшити безплідне завантаження технічною роботою приймальних комісій, пропоную встановити обмеження на кількість поданих заяв вступником у три вузи – три заяви.

Станіслав Ніколаєнко,
доктор педагогічних наук, професор