Заходу потрібна нова довгострокова стратегія допомоги Україні

Західні експерти погоджуються, що повернення окупованих територій стане можливим через деякий і, ймовірно, навіть тривалий період часу, вимагатиме кількох етапів підготовки, але залишиться пріоритетною стратегічною метою і України, і Заходу.

За даними Pew Research, частина виборців, які сказали, що Сполучені Штати надають «занадто велику» підтримку Україні, зросла більш ніж у чотири рази з березня 2022 року по кінець грудня 2023 року, досягнувши 31 відсотка з 7 відсотків. Серед республіканців зросла до 48 відсотків з 9 відсотків.

Опитування Gallup виявило, що частина республіканців, які погоджуються з тим, що «Сполучені Штати роблять надто багато, щоб допомогти Україні», зросла з серпня 2022 року по жовтень 2023 року до 62 відсотків з 43 відсотків, а серед незалежних — до 44 відсотків з 28 відсотків.

Наскільки загрозою для США є вторгнення Росії в Україну?

Третина американців вважає, що вторгнення Росії в Україну є великою загрозою інтересам США.  34%  вважають, що це незначна загроза, тоді як 10% вважають, що це взагалі не загроза.

Хоча в березні 2022 року половина американців заявили, що вторгнення Росії становить велику загрозу інтересам США.

Як і минулого року, демократи частіше, ніж республіканці, вважають, що вторгнення Росії є серйозною загрозою (40% проти 27%). Але люди з обох партій рідше скажуть це зараз, ніж у перші дні війни в березні 2022 року.

Погляди на реакцію адміністрації Байдена на вторгнення Росії в Україну

Приблизно чотири з десяти дорослих американців (39%) стверджують, що вони схвалюють реакцію адміністрації Байдена на вторгнення Росії в Україну, тоді як така ж частка (41%) не схвалюють. Два з десяти кажуть, що не впевнені.

Несхвалення відповіді адміністрації дещо зросло (з 35% до 41%) з червня.

Більшість демократів (59%) схвалюють реакцію адміністрації, тоді як 22% не схвалюють. Навпаки, дещо більша більшість республіканців (63%) не схвалюють реакцію адміністрації, тоді як 21% схвалюють.

Зараз в обох партіях дещо більше людей не схвалюють реакцію адміністрації Байдена на вторгнення, ніж у червні, коли 57% республіканців і 16% демократів заявили, що вони не схвалюють.

Папа Римський, Дональд Трамп, Віктор Орбан, Роберт Фіцо, безліч корисних ідіотів на зразок Роджера Уотерса, ціла армія куплених клієнтів Путіна, особливо в європейських правих партіях, – пропонують: давайте перестанемо одній зі сторін давати зброю і допомагати грошима, в результаті вона втратить здатність чинити опір, і на цьому війна закінчиться. Вони не ставлять цілком резонного питання: а якщо станеться диво і Путін вирішить йти далі – що тоді?

Ось думки впливових західних експертів щодо подій в світі під час війни Росії проти України.

Західні експерти погоджуються, що Заходу потрібна нова довгострокова стратегія допомоги Україні, яка передбачає, що повернення окупованих територій стане можливим через деякий і, ймовірно, навіть тривалий період часу, вимагатиме кількох етапів підготовки, але залишиться пріоритетною стратегічною метою і України, і Заходу.

Член парламенту Великобританії Боб Сілі застерігає від хибних надій, що Москва погодиться на режим припинення вогню та відмовиться від спроб підірвати суверенітет України у разі досягнення домовленостей про перемир’я. Наразі основною ставкою Кремля є припущення, що глухий кут на фронті призведе до зниження західної підтримки. Необхідно переконати його у протилежному. Виробничі лінії США та Європи мають послідовно постачати зброю Україні, а військові США та Європи займатися модернізацією української армії. Це поставить Кремль перед перспективою довгострокових витрат на відтворення свого військового потенціалу у суперництві з потужностями ЄС та США та, можливо, вплине на його уявлення про перспективи конфлікту. https://www.foreignaffairs.com/ukraine/russian-way-war

Заклики якнайшвидше покінчити з війною здебільшого адресуються до трьох історичних прецедентних сценаріїв, зазначає експерт Jamestown Foundation В.Сокор. Це «заморожування» конфлікту без формальних угод (пострадянська модель), офіційне проведення демаркаційної лінії між сторонами (корейська модель) та надання гарантій безпеки у ситуації «як є» із визнанням права повернути окуповані території у майбутньому (модель Західної Німеччини). Однак жоден із цих сценаріїв, вважає експерт, не застосовується на даному етапі, оскільки не змінить намір Кремля досягти більшого, розглядаючи «заморожування» як перепочинок.

Річард Хаас, колишній президент Ради з міжнародних відносин, в інтерв’ю 9 лютого 2024р «Чи виживе Україна?» стверджував, що «Довгоочікуваний контрнаступ  України, спрямований на звільнення території та забезпечення перемоги на полі бою або принаймні імпульсу, який створить основу для багатообіцяючої дипломатії, був значною мірою розчаруванням. Росія продовжує продавати зброю Індії та іншим країнам і при цьому купувати її в Північної Кореї та Ірану. Вона також змогла придбати цивільні технології та продукти, які можна перепрофілювати для військового використання. РФ демонструє мало ознак виснаження. Незважаючи на надзвичайні людські жертви війни, за різними оцінками, понад 350 000 російських військовослужбовців убитими або пораненими, контроль Путіна над ЗМІ та публічним наративом дозволив Кремлю мінімізувати інакомислення та переконати багатьох росіян, що їхня країна є жертвою, а не агресором».

Пан Хаас стверджує, що перемога Росії в Україні стане великою невдачею для Заходу:

«Ставки для України, Європи та світу величезні. Президент Китаю Сі Цзіньпін зі своїми планами щодо Тайваню з великим інтересом спостерігає за тим, як це відбувається. Так само і Іран. Якщо Сполучені Штати не бажають виконувати свої зобов’язання та підтримувати верховенство міжнародного права, згідно з яким територія не може бути придбана силою, нас чекає майбутнє, набагато більш насильницьке та небезпечне, ніж минуле.

Це момент посилення розподілу влади, те, що я колись описав як неполярність, краще описати як гіперполярність. Є більше гравців, які бажають протистояти нам у військовій, економічній і дипломатичній сферах.

Більш того, наразі Трамп розповідає казки, які не розуміє наш народ: «Путін не пішов би Великою війною на Україну, якби він був президентом США». (з інтерв’ю Трампа Fox News)».

Мойзес Наїм – журналіст, політик, очолював Міністерство торгівлі й індустрії Венесуели й був виконавчий директор Світового банку написав : «Європейці виявили, що вони є більш серйозною силою, ніж вони самі думали. Європа виявила, що вона наддержава». https://www.thesgnl.com/2022/04/ukraine-war-global-power-moises-naim/

Але чи збережеться європейська єдність у міру того, як велика війна перетікла на третій рік? Залишається також питання: як досвідчені політики на кшталт Орбана та Трампа можуть вірити в те, що, позбавивши Україну можливості чинити опір, вони зможуть переконати Путіна просити про мир?

І головне: у американців є дуже популярна мудрість «ми допомагаємо тим хто допомагає собі сам». Тож допомогти нам самим собі доведеться на 100%.

Манана АБАШИДЗЕ, журналіст, кандидат юридичних наук