Західні ЗМІ друкують «Абетку революції»
Україна бореться за своє майбутнє. Це вже не боротьба за Європу, а просто – за Україну. Сотні тисяч українців вийшли на вулиці Києва та інших міст, щоб показати, що не погоджуються з владою, яка їх не поважає
На наших очах народжується нова Україна. Про те, чим є нинішня українська «революція духу» у своїй Абетці Майдану 2013, викладено у цьому матеріалі
А – як агресія влади – після четвертої ранку 30 листопада українська влада перейшла свій рубікон. Криваве придушення Євромайдану на київському Майдані Незалежності змінило характер протестів із проєвропейських на антиурядові. У неділю, 1 грудня, практично всі говорили єдиним голосом. Це вже означає революцію. Цього дня «Беркут» знову застосував силу проти демонстрантів. Кількість поранених протестуючих сягнула кількох сотень. У тому числі 52 журналісти. До 22 осіб, які перебувають у лікарні, не допускають ані близьких, ані пресу – невідомо, у якому вони стані та чи насправді там знаходяться. Влада пішла стежкою, з якої немає вороття, вважають українці.
В – як барикади – із плотів, дерева, металу, з усього іншого. Новий символ протестів. Коли в неділю, 1 грудня, маніфестанти відбили з рук міліції Майдан Незалежності, вони зробили висновки з розгону Євромайдану і поставили навколо нього барикади. Зараз біля них ходять охоронці Майдану, які дбають про безпеку маніфестуючих. Серед них навіть ветерани війни в Афганістані. Гріються навколо бочок із дровами, співають і ведуть довгі розмови про Україну під час нічного чергування.
C – як тепло – найбільший результат цьогорічних протестів. Якщо ми маємо справу з мирними протестами, то до жодних зіткнень за тепло не доходить. Особи, які обігрівалися біля однієї з десятків бочок із палаючими полінами, охоче поступалися місцем тим, хто більше змерз. Зігрітися також можна у трьох захоплених будівлях: Київській мерії, Жовтневому палаці та в Будинку профспілок.
D – як демократія – найбільша вартість, за яку борються українці. Свобода слова, вибору і той факт, що їхні рішення є обов’язковими для влади. Бо чиновник і держава повинні служити в інтересах громадян, а не задля власних.
Е – як Європа – міфічне розуміння, яке стало символом кращого життя. Найчастіше повʼязується зі словом «стандарти», що за останні тижні призвели до фурору в Україні. Європа – це відсутність корупції, це свобода слова, демократія, влада, що слухає людей, дотримання законів, порядок. Відкриті кордони, кращі перспективи і заробітки. Одним словом – щось таке, до чого варто прагнути.
F – як футбол та інші розваги на Майдані – бо не лише протестами живе людина. Саме тому на Майдані Незалежності не бракує різних форм людської активності – починаючи зі збору книг для читання і завершуючи грою у футбол чи концертами найвідоміших зірок української естради, але не лише це. Минулої суботи, наприклад, заспівав легендарний білоруський ансамбль «Ляпіс Трубецкой».
G – як велика кухня – на Майдані не можна нарікати на холод, нудьгу і… брак їжі. Половина кухні працює на повну силу у захоплених приміщеннях, постійно готуючи нові й нові канапки для зголоднілих маніфестантів. Також у доступі чай для спраглих.
H – як громадське телебачення та інші незалежні мас-медіа – незалежні журналісти – це одні з найважливіших рицарів теперішньої революції. Деяких побили, інші працювали в екстремальних умовах. Об’єднує їх єдине – ніхто не може їх змусити, аби перестали говорити правду. Відважні та безкомпромісні намагаються дійти зі своєю інформацією до найбільшої кількості споживачів, для чого використовують найновіші технології. Прямі трансляції, відправлені через iPhone, постійно обновлювані пости у Facebook i Twitter, що в режимі онлайн ідуть в Інтернеті, – українські журналісти використовують увесь арсенал технологій і загалом не потребують великого бюджету для своєї праці.
I – як інтелігенція – у цих протестах голос української інтелігенції чутний, що буває рідко. Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Олександр Бойченко і багато інших представників української культури видали лист від опозиції «Завдання 5/12», у якому нагадали опозиційним політика, що вони лише знаряддя в руках народу. Регулярно можна бачити і чути українських інтелігентів на Майданах у Києві, Львові та Харкові. І їхній голос пробивається крізь шум демонстрацій.
J – як Янукович – головний ворог протестів і предмет численних погроз, як і жартів. Гасло «Зека геть!» стосується не лише звичайної оцінки дій президента і нинішньої української влади (брутальних дій міліції, донедавнього непідписання Угоди про асоціацію з ЄС), але й водночас його кримінального минулого.
K – як Кличко й інші лідери опозиції – Віталій Кличко, якого польські ЗМІ пророкували лідером протестів, на жаль, оцінений не краще, ніж решта лідерів опозиції. Їх сприймають, але не хвалять і не люблять. Дорікають їм за постійні суперечки, відсутність згоди в питанні, хто буде кандидатом на посаду мера Києва чи на посаду президента, а у випадку з Батьківщиною присутнє розчарування «помаранчевими» урядами переможців Майдану 2004 року.
L – як лідер протестів – або його відсутність. Головною слабкістю нинішніх протестів залишається неможливість визначення їхніх провідників. Серцем Майдану залишається Руслана, відома співачка, яка з самого початку маніфестацій намагається розігріти й обнадіяти людей. Це вона вигадала щогодинне співання Гімну під час нічної варти на Майдані Незалежності. Серед політиків найбільше симпатій до Петра Порошенка. Але він залишається одиноким бійцем.
M – як Майдан – серце українського протесту. Хоча виникала думка, чи варто відбивати столичний Майдан Незалежності після брутального захоплення його міліцією 30 листопада, все ж взяла гору традиція. У неділю, 1 грудня, сотні тисяч українців знову його зайняли і він знову став місцем, в якому вирішується доля України. «Йолка», яка була підставою для інтервенції «Беркуту», оздобилася прапорами, плакатами з карикатурами на політиків Партії регіонів, а також… валізкою з написом «Для Януковича».
N – як нічна варта – найскладніший момент протестів, але водночас і час наймагічніший. Саме в цей час люди найбільше відкриваються один одному, ведучи сердечні розмови… Усі стоять. Бо можливі провокації, очікують.
O – як організація низів – попри численні спроби опозиційних політиків, які прагнули перехопити контроль над протестом, усе ж залишаються осторонь від суспільної ініціативи. Бо це люди самоорганізують мітинги, постачають їжу, намети, теплий одяг, створюють медичні пункти, правила і пильнують за їхнім дотриманням. Сотні волонтерів присвячують свій час, аби забезпечити чітке та безпечне функціонування пульсуючого життям Майдану та його околиць.
P – як майбутнє – або одне велике невідоме. Улюбленою відповіддю українських протестуючих на запитання: «А що далі?» є гарячий потиск рук і твердження: «А хто може це знати?»
R – як «Сім’я», уряд і Росія – головні противники революції. Олігархічний клан Януковича став символом його захланної жадібності та, як кажуть самі люди, – жадність фраєра загубить. Бо українці могли йому багато пробачити, навіть таке відверте збагачення за рахунок держави. Достатньо йому було постави підпис під Угодою про асоціацію. Але він цього не зробив…
S – як міліцейські спеціальні сили «Беркут» – спецназ, який найбільше ненавидять в Україні. Символ звірства, брутальності та безправ’я. Триває пошук функціонерів «Беркуту», які брали участь у розгоні Євромайдану. Частину з них вже ідентифіковано, їхні дані та фото (інколи приватні) опубліковані в Інтернеті. Ті з них, які отримали поранення під час боротьби на Банковій, не були прийняті до жодної лікарні Києва. Як жалівся один із депутатів Партії регіонів, вони були змушені шукати допомогу у своїх рідних містах, бо київські лікарі відмовили їм у цьому.
T – як Тимошенко – свого часу лідер опозиції і протестів, яка нині відбуває покарання у харківській колонії, непопулярний екс-прем’єр України. Гасло «Юлі – волю!» – одне з найменш популярних в Україні та з’являється щоразу рідше. Бо більшість людей вважають, що Тимошенко скомпрометувала себе під час урядування своєю PR- політикою. Також їй дорікають 90-ті роки, коли була замішана в гігантській афері.
U – як Митний Союз – для протестуючих як символ російського гегемонізму і загроза розвитку України. В ході Євромайданів люди набагато простіше розуміли, що для них ЄС, а що Митний союз. Митний союз – це зло, підданство, втрата суверенітету, проект Путіна, відсутність перспективи розвитку – це лише найделікатніші слова української вулиці стосовно цього проекту Кремля.
W – як боротьба – до кінця, як казали українці, які зібралися на Майдані. Бо для них уже немає дороги назад – те, що зробила діюча влада, неприпустиме, і на нинішній момент мало хто уявляє собі інший сценарій, аніж повалення влади. Або принаймні інших варіантів не прокручує у свідомості.
Z – як перемога? – зі знаком запитання, бо ніхто не знає, що трапиться. Як звертали увагу наші співрозмовники, з часу початку протестів усі песимісти постійно стверджували про падіння морального духу і про те, що хвиля протестів завершилась. Однак вони вже тривають понад два тижні, люди прибувають, самоорганізація продовжується, а кожного тижня сотні тисяч людей марширують вулицями Києва. Тому все можливе. А слова про неминуче завершення протесту досить передчасні.
Переклад з Еastbook.eu
Володимир Олійник
