За українським сценарієм: Молдова розплачується за відмову від Митного союзу

Москва шалено тисне на Молдову, яка разом із Україною сподівається у листопаді підписати Угоду про асоціацію з ЄС у Вільнюсі

Від погроз до дій

У відносинах з Молдовою, що відмовилася від вступу до Митного союзу й обрала курс на Європу, Росія, схоже, вирішила перейти від погроз до дій. На цьому тижні стало відомо, що Росспоживнагляд повністю заборонив постачання молдавського вина на російський ринок. Офіційна причина – претензії до якості. У Кишиневі, у свою чергу, відразу ж заговорили про політичне підґрунтя. За винним ембарго між тим можуть піти й інші заходи. У Молдові досить больових точок, на які може надавити Москва, – досить згадати хоча б постачання російського газу та молдаван, які перебувають на заробітках у Росії. Питання тепер в тому, чи довго зможе витримувати цей тиск молдавська влада, зауважує Lenta.ru.

 

За українським сценарієм

У ситуації з Молдовою, по суті, повторюється український сценарій. Спочатку російська сторона, апелюючи до потенційних членів Митного союзу, намагалася діяти вмовляннями. Потім пішли погрози, а за ними – санкції. Далі розгортається масштабна «торгова війна».

На зовнішньополітичний вибір Києва вона, втім, поки істотно не вплинула. Однак українська влада вже припустила, що питання про зовнішньополітичні вподобання країни може бути винесене на референдум.

 

Проєвропейські комуністи

Нинішнє керівництво Молдови, в якій перебували при владі комуністи кілька років тому, спочатку підкреслювало свій проєвропейський курс. Це було зафіксовано навіть у назві правлячої коаліції – «Альянс за європейську інтеграцію». Представники коаліції – партії ліберально-демократичного спрямування – послідовно виконували рекомендації Європи, в тому числі й не дуже популярні серед населення самої Молдови. Вони, наприклад, погодилися ввести заборону на дискримінацію геїв, викликавши хвилю протесту з боку православних віруючих.

Росія, зі свого боку, на залученні Молдови в МС особливо не наполягала. Можливо, в Москві сподівалися, що правляча в республіці коаліція, яку впродовж кількох років переслідували скандали та чвари, втратить владу і звільнить місце для опозиції – партій лівого спрямування, які якраз виступають за зближення з Росією та Митним союзом. Або ж не вважали, що за її вступ до МС взагалі варто активно боротися.

 

Наближення саміту у Вільнюсі

Ситуація почала змінюватися влітку 2013 року з наближенням саміту «Східного партнерства» – інтеграційної програми ЄС для країн колишнього СРСР. На саміті, який повинен відбутися в листопаді у Вільнюсі, відразу кілька колишніх радянських республік планували затвердити Угоди про асоціацію з Євросоюзом, а також про вільну торгівлю. Хоча такі угоди, зрозуміло, не виключають співпраці з Росією, на перспективі – нехай і примарній – повноцінного вступу в МС вони поставили б хрест.

Москва з цим миритися відмовилася. Спочатку засоби «переконання» (пропагандистська кампанія, економічні санкції) випробувала на собі Україна. Пізніше про готовність вступити в МС несподівано оголосила Вірменія, якій із боку РФ були обіцяні всілякі економічні блага. Розчаровані представники ЄС уже заявили, що з угодою про вільну торгівлю Вірменія тепер може розпрощатися. Тепер на черзі виявилася Молдова.

 

Із повагою до вибору

Починалося все досить мирно. Наприкінці червня в Кишиневі відбувся круглий стіл, на якому представники країн МС описували його переваги. «Росія поважала і завжди поважає вибір держав, а тому круглий стіл жодним чином не суперечить європейським прагненням Молдови, – запевняв посол Росії Фаріт Мухаметшин. – Тиснути ми не будемо, ми готові допомагати!»

У Кишиневі від пропозиції відмовилися. При цьому глава МЗС Молдови Наталія Герман, яка відвідала в липні Москву та зустрілася з російським колегою Сергієм Лавровим, стверджувала, що з російського боку зустріла розуміння. «Пан Лавров сказав, що Росія поважає наш європейський вибір», – заявляла вона.

 

Москва змінює тон

Незабаром, однак, переконавшись, що вмовляння не діють, Москва змінила тон. На початку вересня Молдову відвідав віце-премʼєр РФ Дмитро Рогозін і прямо пояснив, чим загрожує республіці її зближення з Європою. Одіозний представник Кремля залякав молдаван втратою російського ринку та складнощами з невизнаним Придністровʼям.

 

Придністровська карта

«Якщо Молдова й Україна підпишуть цю угоду, це аж ніяк не позначиться на Придністровʼї, яке обрало євразійський вектор розвитку, – заявив Рогозін. – Росія як країна-гарант забезпечить виконання раніше підписаних угод щодо Придністровʼя».

 

Газовий шантаж і доля гастарбайтерів

Далі російський віце-премʼєр прозоро натякнув на постачання російського газу: «Енергетика важлива, особливо напередодні настання холодів, зими, холодної осені. Сподіваємося, що ви не замерзнете».

Не забув Рогозін нагадати і про працюючих у Росії молдавських мігрантів: «700 тисяч трудових мігрантів Республіки Молдова знаходяться в Російській Федерації, а рішення про інтеграцію приймається у зворотному напрямку».

 

Про каналізацію та лазню

«Асоціація з ЄС – це далеко не вступ. Різниця між ними – як різниця між «каналом» і «каналізацією», – демонстрував перли ораторського мистецтва представник російського уряду. – Треба розуміти, що ніхто Молдову в повноцінні члени ЄС приймати не збирається. Максимум її пустять у європейський передбанник – у черзі постояти і капці підносити тим, хто має право увійти в лазню».

 

Жарти не сприймаються

У Кишиневі намагалися зробити вигляд, що погроз не помічають. Віце-премʼєр Молдови Валерій Лазер заявив, що сказане Рогозіним слід сприймати як «жарт». Президент республіки Ніколае Тімофті допустив, що слова російського гостя «можна розцінювати як шантаж», проте відразу додав: можливо, загрози і не будуть реалізовані.

Пізніше, правда, в уряді все ж визнали, що справа набуває серйозного повороту. «Справжня боротьба за незалежність Республіки Молдова починається тільки зараз, – попередив співгромадян Лазер. – Нам належить впоратися з усіма випробуваннями, з якими Республіка Молдова зіткнеться в найближчі кілька років».

 

Про зміну смаків

Чергове «випробування» між тим уже маячило на горизонті. Ще до візиту Рогозіна з претензіями на адресу Молдови став виступати очільник  Росспоживнагляду Геннадій Онищенко. Примітно, що ще навесні, як зазначає Kommersant.md, ставлення до молдавського вина у нього було цілком доброзичливим. «Дані, які ми отримали за 2012 рік, дають нам підстави абсолютно обʼєктивно розширювати або лібералізувати ринок молдавської виноробної продукції в наших торгових мережах», – заявив він тоді.

Тепер же Онищенко якістю молдавського вина був незадоволений і погрожував обмеженнями поставок. На початку вересня він прямо згадав «драконівські заходи 2005–2006 року». Тоді справа не обійшлася забороною на експорт, вино було також вилучене з російських магазинів. Для Молдови це обернулося істотними втратами доходів від виноробства. За інформацією кишинівського економіста Віорела Ківріга, 40 відсотків виноробних компаній тоді збанкрутували або зазнали серйозних збитків. На відновлення експорту до Росії було потрібно близько півтора року.

 

Не так сталося, як гадалося

У Кишиневі сподівалися, що цього разу до «торговельної війни» справа не дійде. Глава Мінсільгоспу Молдови Василь Бумаков відвідав днями Москву й обговорив претензії до вина. Після повернення додому міністр заявив, що ембарго не буде. «Ми говорили про кілька партій, які пройдуть повторну перевірку та, ймовірно, будуть пропущені російською стороною», – заспокоював він.

Однак у результаті заборону було введено на невизначений термін. Вона торкнулася всієї виноробної продукції Молдови. Чи буде вже ввезене вино вилучатися з магазинів – поки невідомо. Як заявив Онищенко, заборона діятиме доти, доки з боку Молдови не будуть зроблені «конкретні кроки, спрямовані на системне вирішення проблеми».

 

Питання часу

Протистояти тиску Росії, як вважає Pan.md, Молдова наодинці не зможе. Якщо буде введено й інші санкції (жорсткість правил прийому трудових мігрантів або, наприклад, актуалізація питання про гігантський борг невизнаного Придністровʼя за російський газ, який де-юре «висить» на Молдові), то поступки Москві стануть лише питанням часу. Певну допомогу, як вважає видання, республіці може надати Захід, виступивши в якості посередника в російсько-молдавських відносинах. Неясно, правда, наскільки ця допомога виявиться ефективною.

 

Скептиків побільшало

З іншого боку, як зазначає політолог Микола Кіртоаке, Молдові в принципі слід визначитися із зовнішньополітичними пріоритетами. «У Молдови немає багатовекторної політики та бути не може, – вважає експерт. – Зараз проєвропейський курс дискредитується тими, хто прийшов до влади на хвилі європейської інтеграції. Політики обіцяли, що всі блага впадуть на наші голови, як манна небесна. Але цього не сталося, і євроскептиків стало більше. А вони схиляються до євразійської моделі».
За матеріалами Lenta.ru та молдавських ЗМІ