Явка з повинною: екс-регіонал Журавський відкрито визнав, що підкупає виборців

До яких тільки хитрощів не вдаються деякі кандидати в депутати, щоб здобути прихильність виборців. Викручуються, як можуть, проте досягають зворотного ефекту

Чудовий приклад – передвиборче ноу-хау Віталія Журавського, який балотується в мажоритарному окрузі №66, на Житомирщині. Його брошурка “Звіт народного депутата України ” фактично містить зізнання в діях, які чітко описує Кримінальний кодекс.

Хлопчик Помагай

Сьогодні 66-й округ екс-регіонал скуповує відкрито, роздаючи своєму основному виборцю – пенсіонерам житомирських селищ – очки, прибори для виміру артеріального тиску. Журавський наслідує приклад свого наставника, першого українського гречкосія Леоніда Черновецького, якого саме київські бабусі зробили мером столиці.

Насправді Журавський – не кандидат в депутати. Він справжній хлопчик Помагай, який не спатиме, не їстиме, поки не покращить добробут своїх виборців. Він ремонтує дороги та мости, встановлює дитячі майданчики і навіть здійснює “підключення тюнерів до цифрового телебачення”. Причому, робить це власними руками, бо у “Звіті” формулювання звучать саме так.

Щоправда, тут є “дрібничка”: насправді добрі справи Журавський робить не власним, а бюджетним коштом. Такий приклад. Обласне керівництво кілька років планувало фінансування ремонту моста в селі Рижани Володарськ-Волинського району. Зрештою, в бюджеті області на 2013 рік заклали 9,8 мільйонів гривень і ремонт розпочався. І що ж? Негайно з’явилася агітація від Журавського, в якій вся заслуга приписувался йому.

Подібна історія – з ремонтом і будівництвом доріг в межах округу. Добре відомо, що існують програми їхнього відновлення у північних районах Житомирщини коштом бюджету. Хлопчик Помагай був тут як тут. Або візьмемо тюнери (згадок про які у “Звіті” – аж в очах мерехтить). Добре відомо, що їх мали розповсюджувати у рамках виконання соціальних ініціатив тодішнього президента Януковича. Та Журавський знову приписав цю справу собі.

Власне, в нього не було іншого виходу, ніж вдатися до шахрайства. У “Звіті” він посилається на благодійний фонд свого імені. Проте даних про цю структуру ви не знайдете; немає жодної інформації про внески та хто їх робить.

Чесний підкуп і жодного мошенства

У своєму “Звіті” наш герой докладає надзусиль, щоб змусити виборця згадати про його щедрість. Зі скрупульозністю дядечка Скруджа він наводить факти роздачі школярам цукерок та надувних кульок. Мабуть, вважає, що в день виборів першачки вмовлятимуть батьків відати голоси саме за нього.

Однак ретельність його ж і підводить. “Звіт” добре показує, до яких політ-технологій Журавський вдаватиметься на виборах. Останні роки він системно “допомагав” бюджетним організаціям в окрузі. Насамперед це сільські ради, фельдшерсько-акушерські пункти, будинки культури тощо. До “улюбленців” Журавським належать працівники пожежної охорони, служби цивільного захисту, лікарень, освітніх закладів, місцевих ЗМІ та інші.

“Секрет” підвищеної уваги до бюджетних організацій простий: ті володіють певними можливостями, значно підвищують ефективність кампанії. В першу чергу, з їхнім керівництвом можна домовитися про розміщення засобів агітації або ж організації зустрічей з кандидатом. А що? Дешево і сердито. Звичайно, Журавському глибоко байдуже, що наклеювати листівки, скажімо, в школах, як мінімум аморально.

І нарешті, про “надання фінансової допомоги” громадянам. З погляду законодавства, це масова роздача хабарів виборцям, тобто купівля голосів. Щоправда, особливість тут є: хабарі дають не безпосередньо під час виборчої кампанії, а в період “штилю”. Проте суті справи це не міняє – протягом як мінімум двох років Журавський підкуповував округ. Про це він досить відверто зізнається в своєму “Звіті народного депутата України”.

Наостанок хотілося б нагадати про одну добре відому річ. На відміну від місцевих депутатів, робота народних обранців полягає не в тому, щоб тицяти дріб’язок виборцям. Парламентар має приймати закони, які захищали б права громадян – це одна з функцій Верховної Ради. Звичайно, депутат може допомагати своєму округу. Однак ця допомога має обмежуватися, наприклад, відстоюванням прав виборців перед місцевою владою. До речі, на своєму окрузі Журавський жодного разу не став на бік тих, хто його обирав, хоча конфліктів вистачало. І це ще одне свідчення, що він не виконував належним чином обов’язки народного депутата.