Янукович вимагає від Кабміну відродити судноплавство
Потреба України в розвинених комунікаціях є надто очевидною, щоб додатково обґрунтовувати її. Оскільки маємо розгалужену внутрішню водну мережу з можливістю виходу у Чорне й Азовське моря, річковий транспорт може прийняти на себе великі вантажні потоки. До речі, так і було в радянську добу…
За часів планової економіки щороку по Дніпру перевозилося 60-70 млн т різноманітних вантажів. Про такі показники тепер, коли обсяги перевозок впали до якихось 3 млн т, можна лише мріяти… а можна і спробувати знову підняти судноплавство на колишній рівень! Зарубіжний досвід, на який всі полюбляють посилатися, засвідчує те саме. Європейський Союз, з яким Україна готується підписати Угоду про асоціацію, продовжує підтримувати й розвивати річкову транспортну мережу, поглиблювати наявні та будувати нові канали, ремонтувати і розширювати шлюзи.
Для здійснення подібних намірів потрібно розробити програму відновлення судноплавства на Дніпрі, дуже що вигідно з економічної точки зору. Заважає недостатнє фінансування галузі: на сьогодні з бюджету на фінансування шлюзів виділяється не більше 12 млн грн при річній потребі близько 150 млн грн. За 2009-2012 роки рівень фінансування експлуатаційної діяльності судноплавних шлюзів становив у середньому 35% суми необхідних витрат, з яких 75% забезпечувалося коштами державного бюджету і 25% — платою за шлюзування.
Збільшити грошові надходження можна за рахунок зростання плати суден за проходження шлюзів та інші послуги, а також пропускаючи через шлюзи більшу кількість суден. Втім, у 2013 році відновлення належного рівня бюджетного фінансування експлуатаційно-безпечного стану судноплавних шлюзів не передбачається, хоча це і створює загрозу виникнення надзвичайних ситуацій та/або дострокового припинення пропуску судів через шлюзи з відповідними негативними наслідками для судновласників-користувачів внутрішніх водних шляхів.
Головною компанією-перевізником на українських водних артеріях є «Укррічфлот», що спеціалізується на транспортуванні вантажів річковими (Дніпро, Дунай, Південний Буг) і морськими шляхами (моря Чорне, Середземне, Балтійське та Північне). До складу «Укррічфлоту» входить 5 річкових портів — Чернігівський, Дніпропетровський, Херсонський, Миколаївський та Запорізький. Перевозяться в основному залізорудна сировина, вугілля, кокс, міндобрива, зернові, будівельні матеріали та металопродукція. Переважну частину флотилії «Укррічфлоту» складають сухогрузи, що використовуються як для річкових, так і для морських перевезень.
Іншим помітним перевізником на Дніпрі є аграрна компанія «Нібулон», власний флот якої вже нараховує 28 несамохідних суден загальним дедвейтом 131,08 тис. т, 4 побудованих власними зусиллями буксири проекту POSS-115 і 3 придбаних буксири (загальною потужністю 11280 кВт), сучасний фінський земснаряд «Watermaster Classic IV» і плавучий кран «Святий Миколай». У 2013 році «Нібулон» має намір транспортувати власним вантажним флотом 1,5 млн т зернових і олійних культур по Дніпру та Південному Бугові. На думку експертів компанії, інвестиційний проект із поглиблення судноплавних ділянок Дніпра дозволить збільшити щорічні перевезення зерна річковим транспортом до 3 млн т.
З 2009 року «Нібулон» реалізує проект, яким передбачається введення в експлуатацію 17 елеваторів і річкових терміналів, створення флоту з 57 самохідних і несамохідних судів (включно із 14 буксирами) загальним дедвейтом 200 тис. т. Також у планах компанії — будівництво на власній судноверфі 12 несамохідних суден загальним дедвейтом 48 тис. т (проект NBL-91), 12 дрібносидячих буксирів-штовхачів загальним дедвейтом 360 т і загальною потужністю 12 тис. кінських сил (проект POSS-120) і 35 самохідних суден типу «Волго-Дон макс» загальним дедвейтом 175 тис. т.
Найвужчим місцем інфраструктури для експорту зернових культур є навіть не портові елеватори (будівництвом який займається, зокрема, «Нібулон»), а під’їзні колії до портів. Слабшають надії на вирішення ситуації з вагонами на державному рівні, адже щороку «Укрзалізниця» виводить із експлуатації 800-1000 вагонів-зерновозів, брак яких не заповнюється. При такому стані справ найлогічніше очікувати зростання перевезень сільськогосподарських культур, зокрема зернових, річковим транспортом. Тож перспективи відродження судноплавства (й насамперед на Дніпрі) є дуже добрими.
