Як наживаються на безробітних

Кадрові агентства не мають права вимагати гроші з шукачів роботи

Новий Закон України «Про зайнятість населення» застосовується на практиці вже більш ніж півроку. І хоча чиновники й урядовці щомісяця звітують про великі зрушення на ринку праці, на практиці картина із працевлаштуванням виглядає не надто обнадійливо. Адже кількість безробітних, особливо серед жінок і молоді, постійно зростає, а от кадрові агентства, які не мають права наживатися на шукачах роботи, продовжують за рахунок них збагачуватися.

Шахрайські схеми

Спершу нагадаємо, що згідно з ч. 2 ст. 37 Закону України «Про зайнятість населення» послуги суб’єктів господарювання з посередництва у працевлаштуванні здійснюються безкоштовно. Іншими словами, той, хто шукає роботу, не має нічого сплачувати кадровому агентству за надану інформацію про вакантні місця. Це повинен робити виключно роботодавець, який звертається за допомогою до подібного роду посередників.

Попри це, кадрові агентства, чисельність яких із прийняттям закону не зменшилася, примудряються отримувати гроші як із шукачів роботи, так і з її надавачів. Для цього вони застосовують перевірені часом шахрайські схеми: пропонують оплатити наперед оформлення будь-яких документів, вимагають гроші за допомогу при працевлаштуванні або ж виставляють рахунок за надання консультацій чи фіктивне навчання.

«Якщо ви стали свідками висунення таких незаконних вимог, не варто їх задовольняти. Адже нерідко надана за гроші посередником інформація про наявність вакансій і координат роботодавців виявляється недостовірною, – розповідає голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець. – Відтак люди залишаються і без грошей, і без роботи. Щоб цього не сталося, треба звертатися із повідомленням про злочин (шахрайство) до міліції або прокуратури. Крім того, нагляд за роботою посередників на ринку праці здійснює Державна інспекція України з питань праці. Тому варто спробувати звернутися і до неї зі скаргою на дії кадрового агентства. Її працівники після проведення спеціальних перевірок у разі виявлення порушень у діяльності посередника мають повне право його оштрафувати».

Урядові ініціативи

До речі, нещодавно урядом був ухвалений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення, який, на думку міністра соціальної політики Наталії Королевської, має стати дієвим інструментом захисту не лише робітників, а й тих, хто шукає роботу. «Це рішення – черговий крок держави до легалізації ринку зайнятості та додатковий економічний механізм впливу на недобросовісні кадрові агентства, які безкарно порушують законодавство про зайнятість», – вважає вона.

За свідченнями Наталії Королевської, якщо кадрове або рекрутингове агентство братиме, всупереч законодавству, платню з шукачів роботи, воно мусить сплатити штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (на сьогодні це 11,5 тис. грн). Стягнення в розмірі 23 тис. грн застосовуватиметься до кадрових агентств у тому випадку, якщо вони надаватимуть послуги з працевлаштування за кордоном без відповідної ліцензії.

Цікаво, що одним лише запровадженням високих штрафних санкцій із метою наведення порядку на ринку надання послуг із працевлаштування уряд не обмежився. Незабаром в Україні має з’явитися довгоочікуваний офіційний перелік рекрутингових (кадрових) агентств. За словами заступника директора Департаменту праці та зайнятості Міністерства соціальної політики України Олега Прутенка, відповідна норма передбачена Порядком формування та ведення переліку суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб’єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців, що був ухвалений нещодавно Кабінетом міністрів.

До цього переліку увійдуть посередники, які надають послуги з працевлаштування в Україні, поза її межами, а також наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в межах нашої держави, але в іншого роботодавця (кадровий аутсорсинг). «Цей документ дозволить створити єдиний офіційний Перелік усіх кадрових і рекрутингових агентств, що діють у нашій державі. Таким чином, громадяни зможуть достеменно дізнаватися про діючих посередників із працевлаштування. Крім того, вдасться організувати співпрацю між цими посередниками та територіальними органами Державної служби зайнятості», – зазначає Олег Прутенко.

Розмістити цей Перелік планують на офіційному сайті Державної служби зайнятості. Заяви про включення до нього подаватимуть посередники самостійно. Водночас Державна служба зайнятості виключатиме посередників із переліку, якщо буде анульовано їхній дозвіл чи ліцензію або ж посередник припинить свою діяльність.

Коментар адвоката Катерини Тарасової:

– Схеми, за якими працюють в обхід Закону України «Про зайнятість населення» рекрутингові та кадрової агентства, направлені на те, щоб уникнути відповідальності за вчинені ними протизаконні дії. Тому вони заздалегідь укладають із клієнтами договори про надання послуг, на підставі яких і отримують за них передоплату, та підписують із ошуканими здобувачами акти виконаних робіт щодо вказаних послуг.

При цьому самі послуги надаються формально – шляхом повідомлення інформації, задля отримання якої не треба укладати договір. У такий же спосіб шахраї вимагають гроші за надання консультаційних послуг із проведення семінарів, які не мають відношення до пошуку роботи, та отримання на час навчання житла. При здійсненні такого роду шахрайства послуги фактично надаються, і довести наявність складу злочину дуже важко.

Інша справа, коли здобувачів ошукують без укладення будь-яких договорів і надання послуг, обіцяючи заробітки в майбутньому й отримуючи від них гроші безпідставно, уникаючи контакту в подальшому. Такі дії можуть бути кваліфіковані за ст. 190 Кримінального кодексу України і тягнуть за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадських робіт на строк до 240 годин, або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.

Покарання встановлює суд, виходячи з обставин справи. Проте фактично притягнути до відповідальності недобросовісних працівників кадрових агентств дуже складно, оскільки через довірливість наших громадян стає неможливим довести факт скоєння такого злочину. Але намагатися притягти до відповідальності шахраїв усе ж таки варто.

Олександра Тимощук

«Юридичний вісник України», спеціально для «ПіКу»