Як міністра Полторака перетворили на священу корову
Вітаю вас, дорогі співвітчизники: відтепер у нас в Україні офіційно з’явилася священна корова. Непогрішима, наче сам папа Римський
Вчора на ранковому засіданні парламенту спікер Парубій грубо заткнув рота депутату Сергію Мельничуку за критику міністра оборони.
Це була натуральна істерика.
«Сьогодні наша армія на передовій захищає нас від російської агресії, і Авдіївка продемонструвала високий рівень підготовки і дисципліни. І я вважаю неприйнятним, щоб ми у залі ВР України говорили такі висловлювання про міністра оборони і про інше вище керівництво нашої армії, це удар у спину українській армії», – волав Парубій.
Але Мельничук – як би хто як до нього не ставився – говорив чисту правду. Причому таку, що вже давно ані для кого не є таємницею. Про те, що Міністерство оборони очолює людина, яка просто гробить українську армію. Що зв’язки між “Укроборонпромом” та комітетом оборони очолює корупціонер, який стріляв людині в ногу. Що на рахунках Міноборони дивним чином «зависло» 1,2 мільярдів, неосвоєних за минулий рік.
Помилився Мельничук лише в одному: на рахунках міністерства імені Полторака висить не 1,2, а 1,48 мільярдів гривень, і з них 200 млн – на закупівлю зброї та військової техніки, 200 млн – на ремонт військових об’єктів, ще 240 – на харчування і річове забезпечення, 300 – на житло для військових та ін. І це в той час, коли прості люди, громадяни України «есемесками» зібрали 100 мільйонів на свою армію – саме ту армію, іменем якої зараз прикриває Полторака Парубій!
Як колишній керівник оборонного підприємства, я знаю цю кухню куди краще, аніж мені б хотілося. І я можу вам відкрито сказати: за ці роки міністр оборони та його зам Павловський створили потужну та високотехнологічну систему розпилу бюджетних коштів. У цю систему входить 105 воєнних підприємств, які для зручності «збили» у три концерни і керувати ними поставили трьох загартованих кадрів, вишколених ще за часів Віктора Фьодоровича.
Дивіться самі. «Військторгсервіс» очолює генерал Здор – саме той, що нещодавно так ганебно засвітився у корупційному скандалі із «Сьомим кілометром». «Техвоєнсервіс» – генерал Замотаєв, який як раз перед війною залишив українську армію без стрільного, «утилизувавши» 30 000 тонн боєприпасів, а нині з таким самим ентузіазмом пиляє на металолом бойову техніку. «Військессетменеджментом» призначено керувати Торгаченко, який «штовхав» деревину з військових ліспромхозів до Януковича, за Януковича і продовжує «штовхати» і зараз. А фактичне керування цими трьома кадрами здійснює замміністра Ігор Павловський – людина, якій на фронті дали «позивний» «Бабловський». Людина, на совісті якій висить ціла купа злочинів перед армією, у тому числі і власноручне впровадження горезвісного артикулу 2207, тобто «горючої» форми, через яку загинув на Яворівському полігоні полковник Ширинський!
Насправді, це ані для кого не секрет. Про це вже багато разів говорилося і писалося. Писалися депутатські звернення, подавалися скарги до військової та Генеральної прокуратури. Про неосвоєні мільярди наприкінці грудня говорив публічно навіть Головний військовий прокурор Матіос.
Але коли доходить до справи – ніхто й пальцем не ворушить. Священна корова є священна корова!
А ось тепер вона визнана священною остаточно – просто на парламентському рівні. За спікером Парубієм, виходить, що обкрадати армію і наживатися на людських смертях – це аж ніяк не удар у спину української армії. А от говорити про це вголос – так! Вибачте, а що тоді далі? Цензура? Штраф за образу «августєйших» осіб? Якщо тепер навіть недоторканному депутату не дозволено називати злодія злодієм, а зрадника – зрадником, то що тоді буде, якщо це озвучить простий смертний? В’язниця? Або відразу розстрілюватимуть?
Любі співвітчизники, запам’ятайте цю дату – 8 лютого. Боюся, що цього дня ми зробили жахливий крок на шляху перетворення на маленьку Росію. І дай нам Боже вчасно звернути із цього шляху.
За матеріалами “РЕЗОНАНС“
