Високі стосунки: Янукович і Обама не помічають один одного

Життя навчає – не можна жити у полоні старих стереотипів (хоча й у полоні нових – не краще!). От я за багаторічною інерцією назвав літо, сезон відпусток – сезоном огірків

Мовляв, нічого, вартого уваги, у політиці в цей час не відбуватиметься, бо всі, образно кажучи, «на морі».

І – помилився! Саме у сезон відпусток, «сезон огірків» президент сусідньої держави не лише провідав кума у Києві, а ще й влаштував гучний політичний перфоманс спільно з гостем на бронепоїзді. У Митному союзі несподівано відбулося щось на зразок репетиції бунту – навіть Казахстан не підтримав «шоколадний» фронт торговельної війни проти України. До Києва прибув новий посол Сполучених Штатів – людина з цікавою біографією…

А ще відбулося… Точніше – не відбулося.

Але спочатку – трохи з минулого. За радянських часів лідери держав, між якими існують дипломатичні відносини, вітали одне одного і з державними святами, і з особистими. Щоправда, вороги-капіталісти вітали Голову Президії Верховної Ради, Голову Ради Міністрів, а не Першого секретаря ЦК КПРС. Отож, і довелося запроваджувати сумісництво… Але ж вітали!

Менше місяця тому світ святкував день народження глави нашої держави, а минулої неділі Барак Обама відзначив своє 52-річчя.

Особливо настирні та прискіпливі не могли не помітити, що в обох випадках обміну вітальними телеграмами не було. Принаймні на офіційних сайтах – жодної інформації. Що б це означало?

А ось тут я беру реванш: це означає, що в «сезон огірків» і рідне МЗС, і протокольна служба глави держави, приспані заспокійливим шумом морських хвиль, проґавили цю подію!!! Не підготували привітання Обамі. Хоча такий висновок підштовхує нас до думки, що й в Апараті Білого дому всі – на присадибній ділянці першої леді…

Інакше… Інакше братимуть гору невеселі роздуми про повернення, починаючи з деталей, до часів «холодної війни», взаємної неповаги, а відтак до погіршення міждержавних відносин.

Найгірше, що в цьому контексті може статися у найближчій перспективі, – саміт «Вільнюс-2013» повторить для України підсумки саміту «Бухарест-2008». Невже не усвідомлення України – такий нездоланний стереотип?

Дуже хочу помилитися!