Виробників неякісних продуктів харчування чекатиме в’язниця
Давно час закрутити гайки виробникам неякісної харчової продукції. Водночас треба дивитися, щоб не скрутити в’язи бізнесу. Як же досягнути бажаного ефекту?
Прем’єр Микола Азаров не раз на друзки розносив вітчизняних виробників харчової продукції. Різноманітні телепередачі про гидоту, яку ми їмо, також уже приїлися (перепрошуємо за каламбур). Найбільше переймаються проблемою бабусі на ослонах під під’їздами:
«Ой, я вчора по телевізору дивилася передачу про дитяче харчування!..»
«А я – про рибні консерви!..»
«А я – про сосиски!..»
«А я – про колу!..»
«А я!..»
«А я!..»
Утім, далі побутових теревенів справа не рухається. Та й не може бути по-іншому: адже практично не лишилося продукту харчування, про який журналісти не розповіли б щось недобре! Сьогодні одне розкажуть, завтра інше, післязавтра третє… п’яте… десяте. Стару інформацію про погані харчі надійно ховає нова інформація про ще гірші.
Але ж їстоньки-питоньки хочеться щодня, тому, вислухавши бабусь, ми йдемо до магазинів і все одно купуємо смертельно небезпечні напої та їжу. І навіть сам прем’єр з усією командою тут нічого не вдіє.
Хоча є новина: Кабмін спробував знайти рішення, зареєструвавши у Верховній Раді законопроект № 3102 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності харчових продуктів». Згідно із законопроектом різноманітні порушення у цій сфері мають наслідком солідні штрафи. Останні можуть накладатися на фізичних осіб і ще більшого розміру – на відповідальних посадовців.
За низку порушень передбачені й інші покарання. Зокрема, якщо вживання небезпечних харчових продуктів спричинить легкі тілесні ушкодження хоча б в однієї людини, виробникам можуть світити, крім штрафів, виправні роботи строком до року. Істотніший збиток здоров’ю людини тягне на виправні роботи строком до 2-х років або ув’язнення до 5-ти років. Смерть потерпілого загрожує 10-літнім строком. Найбільший штраф (270 неоподатковуваних мінімумів, або 4590 грн) може накладатися за виготовлення продуктів без дозволів чи за невідкликання або невилучення з обігу посадовими особами небезпечних харчових продуктів.
Деякі штрафні санкції за порушення вимог щодо безпечності харчових продуктів згідно із законопроектом № 3102
|
Вид порушення |
Розмір штрафу |
|
|
неоподатк. мінімумів |
грн |
|
|
Введення в обіг неправильно маркованих харчових продуктів: |
23–38 |
391–646 |
|
– посадовими особами |
38–53 |
646–901 |
|
Порушення вимог щодо забезпечення простежуваності посадовими особами |
30–40 |
510–680 |
|
Обіг непридатних харчових продуктів, а також харчових продуктів, дата «вжити до» або строк придатності яких минули: |
30–45 |
510–765 |
|
– на посадових осіб |
60–90 |
1020–1530 |
|
Порушення вимог нормативно-правових актів щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів: |
45–60 |
765–1020 |
|
– на посадових осіб |
60–75 |
1020–1275 |
|
Обіг харчових продуктів, що є шкідливими для здоров’я людини: |
60–75 |
1020–1275 |
|
– на посадових осіб |
75–90 |
1275–1530 |
|
Невиконання обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів і контролю у критичних точках |
60–90 |
1020–1530 |
|
Невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів: |
135–165 |
2295–2805 |
|
– на посадових осіб |
210–270 |
3570–4590 |
|
Порушення параметрів безпечності стосовно об’єктів санітарних заходів: |
25–35 |
425–595 |
|
– на посадових осіб |
40–50 |
680–850 |
За матеріалами офіційного веб-сайту Верховної Ради
Що ж, давно пора ухвалити жорсткіші покарання у цій сфері. Якщо їх впровадять у життя, це спрацює на користь не лише пересічних українців, які будуть краще захищені від неякісних продуктів харчування. Це й виробничникам потрібно! Гадаєте, дарма російські високопосадовці побоюються, що у разі підписання Угоди про асоціацію і ЗВТ між Україною та ЄС якісні європейські товари миттю витіснять із нашого внутрішнього ринку неконкурентоспроможні українські та наша економіка зазнає краху?! Вихід напрошується сам по собі: поставити вітчизняних виробників у такі умови, щоб за шкалою «ціна – якість» їхні товари нічим не поступалися європейським.
Та при цьому одне «але» все ж таки залишається: паралельно потрібно знизити податковий тиск на бізнес. Адже виробничники застосовують неякісні, ба навіть небезпечні компоненти при виготовленні харчової продукції зовсім не тому, що вони погані. Заощаджувати на всьому (не в останню чергу на здоров’ї та житті людей) змушують наджорсткі умови ведення бізнесу. Якщо ж надмірно затиснути вітчизняне виробництво у лещатах закону й оподаткування, воно безславно загине ще до приходу європейських конкурентів. Або ж бізнесмени залагоджуватимуть справи з чиновництвом через хабарі, і жодні антикорупційні новації ситуацію не врятують!
Отже, вже зроблено півсправи, залишається доробити її.
