Всім спасибі, усі вільні: Угоду про асоціацію з ЄС буде підписано вже за кілька годин?

Цього разу обійшлися без Януковича

Цю бомбову новину повідомило РадіоСвобода:  громадські лідери України та ЄС ухвалили  рішення про  підписання Угоди про Асоціацію Україна-ЄС . Церемонія відбудеться  у рамках Конференції громадянського суспільства, яка відбуватиметься у Вільнюсі 28 листопада.  РадіоСвобода обіцяє транслювати  церемонію підписання наживо, і повідомляє, що «сторони візьмуть зобов’язання  щодо  імплементації угоди з моменту її підписання в частині, що стосується  компетенції громадянського суспільства відповідно до тексту парафованого Україною та Євросоюзом документу».

Ви щось зрозуміли? Окрім того, що хтось з кимось щось таки підпише у Вільнюсі? Що за анонімні  громадські активісти з обох боків? Як вони хоч виглядають? Які мають прізвища? Від кого делеговані?  Де список підписантів – тих самих громадських діячів?  Яким боком вони причетні до підписання міжнародних документів такої ваги і значення – навіть  якщо  лише «у частині, що стосується  компетенції громадянського суспільства відповідно до тексту парафованого Україною та Євросоюзом документу»?  Хочеться цього комусь чи ні, але такі документи може підписувати лише президент країни. А він з відомих причин зовсім не квапиться  це робити.

Так що, одне з трьох:  сьогоднішнє «підписання» –  це

1. звичайний фейк;

2. дрібна  провокація з метою психологічного тиску на президента,  виведення його з рівноваги і опускання нижче плінтуса.  Щоб образився і взагалі нічого вже ніколи не підписав;

3. дитячі забавки купки людей (що може бути простіше, ніж зняти копію з оригіналу Угоди  – там де йдеться про «компетенцію громадянського суспільства» ,  або й навіть накрапати свою –  та й ставити на ньому автографи  скільки влізе. Ясна річ, що ніякої юридичної сили папірець не матиме, але підписантам буде приємно долучитися до великого хоча б у такий спосіб.

…Хоча, можливо,  все значно простіше та цинічніше.  І підписання загадковими громадськими активістами якоїсь фейкової  угоди знадобилося лише для  безболісного згортання протестних  акцій на центральних площах українських міст. Бо як інакше тепер загнати  студентів на пари , обивателів – на дивани, а планктон – до офісів?  Інакше – ніяк. Або кров, або хоч якесь підписання.  Хоч кимось. Хоч чогось. Нехай і фількіної грамоти – хто там лізтиме у нетрі. Так що в якості  заключного  акорду  політтехнології під назвою «Євромайдан-2013»  цей  сумнівний  захід – якраз те, що треба.