Віктор Ющенко не є звичайним громадянином України

Як і передбачав «ПіК», суд не забажав порушувати справу проти екс-президента за звинуваченням у незаконному втручанні у хід газових переговорів із Росією

8 липня у Єдиному державному реєстрі судових рішень з’явилася Постанова Вищого адміністративного суду України П/800/375/13: відмовити у порушенні справи за позовом до Віктора Ющенка щодо його втручання в газові переговори у 2008 році та видання незаконних директив уряду та НАК «Нафтогаз України».

Рішення було прийняте ще 26 червня, і, як пояснив позивач – директор юридичної компанії Lions Litigate Станіслав Батрин, суд у своєму рішенні послався на те, що з позовом запізнилися: пропущений шестимісячний термін звернення до суду, який суд обчислює з моменту, коли стало відомо про дії Ющенка.

На думку Батрина, відмова ВАСУ – це свідчення «вибіркового правосуддя» в Україні. Адже три роки тому ніякі терміни не завадили Донецькому апеляційному адмінсуду розглянути позов до того ж самого Ющенка та визнати незаконним його Указ від 12 жовтня 2007 року про присвоєння Роману Шухевичу звання Героя України. Аналогічним чином ніщо не завадило тому ж самому ВАСУ в серпні 2010 року не задовольнити касаційні скарги Ющенка та Шухевича-молодшого щодо цього рішення.

«У даному випадку, в аналогічній правовій ситуації, суд відмовився гарантувати правосуддя з однієї причини: є прямі докази втручання Ющенка у газові переговори, є письмові директиви Ющенка. І суд не зміг би це ігнорувати та мав би встановлювати факти протиправних дій екс-президента, допитувати Олега Дубину і Юлію Тимошенко», – цитує Станіслава Батрина «Дзеркало тижня».

«Сьогодні ми можемо робити висновки про вибіркове правосуддя в Україні. Доречним буде й інший висновок: Віктор Ющенко не є звичайним громадянином України», – підбив підсумки Батрин.

У цьому з Батриним можна тільки погодитися: звісно, не є. Який там звичайний громадянин – навіть не кожний звичайний президент може похвалитися таким промовистим списком діянь: від блискучого протринькування (це якщо висловлюватися цензурно) гігантського капіталу народної довіри до фактично власноручного саджання колишнього суперника у президентське крісло. «ПіК» уже аналізував, наскільки та чим саме Янукович зобов’язаний своєму попереднику: борги у Віктора Федоровича перед Віктором Андрійовичем дійсно чималі, а «донецькі своїх не здають».

Можна було визнати незаконним указ щодо Шухевича – врешті-решт для Ющенко це не стало трагедією всього життя, а заради комфортабельного існування у двох маєтках у Безрадичах і не такі жертви можна принести. Але ж коли у перспективі замаячив примусовий переїзд із маєтків до місць, куди менш комфортабельних, – Ющенка в образу не дали.

Треба очікувати, не даватимуть і далі. Тим більше, коли є такі поважні юридичні причини: із терміном звернення до суду запізнилися ж, як не крути. А термін для українських судів, як ми вже побачили, штука принципова: проґавиш час – і кажи пропало. Добре, що хоч в Юлиній справі зі строками не спізнилися (ну невідомо нікому було раніше про її «газові» дії – конспірувалася, мабуть), а ви, панове, хочете ще й Віктора Андрійовича туди ж відправити! А зуськи вам! Урешті-решт кожному своє: кому – камера у Качанівці, кому – забезпечена старість у Безрадичах.

Ну а Україні – газ утридорога.