Віденський філармонічний оркестр в «Україні» послухали дипломати та…ЖЕКи
Концерт одного з найкращих світових симфонічних оркестрів – Віденського філармонічного оркестру, що вперше виступив у Києві 12 квітня, пощастило послухати переважно представникам дипломатичного корпусу, працівникам житлово-комунальної галузі та, звісно, Олександру Попову, під патронатом якого відбувався цей культурний захід.
Чому київським меломанам не вдалось потрапити на концерт класичної музики, на якому у виконанні артистів екстракласу під диригуванням всесвітньо відомого диригента Майкла Тілсона Томаса звучали симфонічні твори Ф.Шуберта та Й.Брамса (до речі, солістом у фортепіанному концерті №2 Й.Брамса був видатний піаніст сучасності Єфім Бронфман) – питання риторичне.
Можливо, дивна організація «історичної події в культурному житті міста», як називає концерт на своєму офіційному сайті КМДА, запланованої до 20-річчя побратимських відносин між Києвом та Віднем, спеціально поставила собі за мету, щоб професійні музиканти та численні поціновувачі класики не потрапили на виступ легендарного колективу. Мовляв, вони все одно б не отримали очікуваного задоволення, тому що акустика палацу «Україна» не пристосована до повноцінного звучання симфонічного оркестру. Розкішне звучання роялю, підсиленого мікрофонами чомусь лише у верхньому регістрі, у залі можна були лише малювати в уяві й тихо співчувати солісту Єфіму Бронфману, що вся його феноменальна майстерність не знайшла діалогу з публікою.
Тому й, мабуть, вирішили організатори не витрачати кошти на афіші, натомість надрукували оксамитові обкладинки із золотим тисненням для запрошень у стилі радянський ампір, мабуть, щоб залишились на згадку тим щасливчикам, яким в останню мить роздавали квитки. Чомусь їх не розкупили в касі… За інформацією сайту КМДА, «певну частину квитків місто подарувало представникам житлово-комунальної галузі, які нещодавно рятували столицю від наслідків негоди».
На безліч технічних накладок, які супроводжували концерт, можна було б не зважати. Однак, якщо ведучий не спромігся у першому відділенні навіть правильно оголосити назву уславленого оркестру, а перший твір – Увертюру Ф.Шуберта «Розамунда» Майкл Тілсон змушений був диригувати, ховаючись за відкритою кришкою роялю, яку режисер-постановник чомусь вирішив не закривати, то це неповага не тільки до колективу, що об’єднує 110 артистів, але й до побратимських відносин між столицями України та Австрії, яким присвячувалось дійство.
Залишається лише сподіватись, що наступного разу, коли до Києва завітає Віденський симфонічний оркестр, українська столиця зможе його гідно прийняти. «Ми зіграли у багатьох країнах, але сьогодні вперше поставили для себе на карті світу нову позначку – місто Київ. Це дуже захоплююче – грати тут, і ми раді, що Київ та Відень є містами побратимами. Отже, ми маємо за честь презентувати дружбу між нашими містами на цьому концерті», – зауважив директор Віденського симфонічного оркестру доктор Клеменс Хелсберг.
