Вадим Колесніченко судився сам із собою?

Колесніченко залишився вірним собі – лише він додумався зіграти в темну з Вищим адміністративним судом України

Отже, несподівана новина: ВАСУ залишив без розгляду позов із вимогою позбавити мандата депутата Верховної Ради від Партії регіонів Вадима Колесніченка. Після політичного некролога Колесніченку мало хто сумнівався, що з ним учинять так само, як із Марковим, – «ПіК» сумував недовго, і улюблений герой наших коміксів залишився нардепом, щоб і надалі втішати поціновувачів політичного гумору.

Нагадаємо, позов подав до цього невідомий підприємець Віктор Неганов із Севастополя, який вимагав скасувати постанову ЦВК про реєстрацію народним депутатом по округу № 225 Вадима Колесніченка. Суд вирішив, що строки звернення закінчилися, та залишив позов без розгляду.

Проте остання обставина наштовхнула «ПіК» на думку, що з цією історією щось негаразд. Справді, згідно з пунктом 9 статті 108 Закону України «Про вибори народних депутатів» із приводу рішень виборчих комісій можна звернутися до суду. Порядок процедур установлює Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ), згідно з пунктом 2 статті 99 якого для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

«ПіК» передає вітання фахівцям, які писали Кодекс зрання на хвору голову, бо там є нелогічності та просто граматичні помилки. Однак вони здогадалися винести в КАСУ питання оскарження дій органів влади, виборчих комісій, членів цих комісій тощо в окремий розділ. Щодо строків подачі позовів там теж є уточнення. У статті 172, пункті 6, ідеться, що позовні заяви подаються до суду в пʼятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності відповідачем. Та це суті не міняє: позивач Неганов напевне дізнався про утиск своїх інтересів принаймні рік тому, коли було рішення ЦВК.

Більше того, згідно з КАСУ позивач мав право звернутися до суду про подовження строків подачі позову, але не зробив цього. Хоча міг би й не звертатися, бо відповідно до пункту 5 статті 179 КАСУ строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені статтями 172–177 Кодексу, не можуть бути поновлені. Кажучи простіше, Неганов утратив шанс звертатися до суду з цього приводу знову та назавжди. А це означає, що Колесніченко може спати спокійно, уві сні притискаючи мандат до грудей – більше його ніхто не потурбує.

З іншого боку, що дозволено Юпітеру – не дозволено бику. З подібною аргументацією ВАСУ, граючи, позбавив мандата Ігоря Маркова, хоча при цьому Кармазін теж порушив строки подачі позову. Немає сумніву, що Неганов знав як про порушення позовних строків, так і про особливу «любов» суду до певних відповідачів; ясна річ, по відношенню до Колесніченка ВАСУ свою пристрасть проявляти не було сенсу – надто дрібна риба.

Отож, «ПіК» дійшов логічного висновку, що існують дві причини судової атаки на Вадима Васильовича: або Неганов у такий спосіб хотів мати своїх пʼять хвилин слави, або ж виконував замовлення… самого Колесніченка.

Останнє найімовірніше, а чому – сказано вище. До речі, цим і пояснюється спокійна філософська реакція Колесніченка на судовий позов. Якщо версія «ПіКу» вірна, регіонал виявився розумнішим і дотепнішим, ніж його однопартійці. Або ж йому дуже пощастило з тупуватим Негановим.

У будь-якому випадку Колесніченко вказав шлях тим своїм колегам, яких Банкова підозрює в ухилянні від генеральної лінії партії, за що хоче відібрати в них значки. Зі свого боку «ПіК» щиро радіє з такого повороту подій, від усього серця бажаючи Вадиму Васильовичу довгого політичного життя.