В Україні планують виробляти на 35% більше сталі

Модернізація підприємств української металургії, структурно-інноваційне перетворення металургійного комплексу, впровадження міжнародних стандартів якості продукції й захисту екології — ось безумовний список першочергових завдань. Адже без високотехнологічного виробництва сталі не є можливим розвиток машинобудування й інших важливих галузей економіки, усього внутрішнього ринку металопродукції, зміцнення зовнішньоекономічних позицій нашої держави.

Україна має великі запаси залізних, марганцевих й інших руд, у металургійній галузі напрацьовані багаторічні традиції й культура виробництва, у науці — відповідний запас знань. За всі роки незалежності України металургія була одним зі стовпів національної економіки. Зараз настав час не просто модернізувати галузь, але й вивести неї на передові світові позиції по якості. Тоді на його виробництво витрачатиметься менше ресурсів, а прибутки металургів збільшаться.

Основними моментами посилення конкурентоспроможності українських металургійних підприємств є підвищення рівня переробки металу й розширення асортименту продукції, що випускається. Це дозволить вийти на нові ринки, водночас збільшиться споживання металу вітчизняною промисловістю, будівельною й транспортною галузями, машинобудуванням. А підвищення енергоэфективності підприємств сприятиме енергетичній незалежності країни в цілому.

Судити про необхідність технічного переозброєння вітчизняних метпідприємств можна хоча б за тією обставиною, що внаслідок значного зношування основних виробничих фондів українські металурги сьогодні практично не можуть виробляти прокатну продукцію високої якості. За останнє 20-ліття в експлуатацію були уведені лише 2 дротових стани «150» (на Макіївському метзаводі й на «АрселорМіттал Кривій Ріг»). Провести велику модернізацію вдалося на підприємствах «Індустріального Союзу Донбасу», але це чи не єдиний випадок у галузі.

Основна частина інвестицій спрямовувалася в доменне й сталеплавильне виробництва, а не в доведення сталей до більш якісного й дорогого рівня прокату. Тепер же на модернізацію тільки одного з 4-х найбільших меткомбинатів країни — «Запоріжсталі» потрібно витратити понад $2,5 млрд.

Зокрема, «Запоріжсталь» є одним з великих промислових підприємств України, продукція якого затребувана на внутрішньому ринку й у багатьох країнах світу. Спеціалізація — холодно- й гарячекатані рулони й листи завтовшки 0,5-8,0 мм з вуглецевих, низьколегованих, легованих і нержавіючих сталей, а також сталева стрічка й жерсть. Основними споживачами продукції «Запоріжсталі» є підприємства автомобільного, сільськогосподарського, транспортного машинобудування, виробники зварених труб і побутової техніки. «Запоріжсталь» перебуває в процесі інтеграції в групу «Метінвест», основними акціонерами якої є АТ «Систем Кепітал Менеджмент» (71,25%) і група компаній «Смарт-Холдинг» (23,75%).

Позитивні зрушення в галузі вже почалися. Металургійні підприємства об’єднання «Металургпром» розробили й розпочали здійснення комплексної програми технічного переозброєння, енергоефективності й енергозбереження на період до 2017 року. Її реалізація дозволить, за попередніми оцінками УкрДНТЦ «Енергосталь», зменшити емісію парникових газів на 18-20 млн т двоокису вуглецю.

Строки технічного переоснащення галузі повинні становити близько 3-5 років, що підтверджується реальним досвідом ІСД. У переоснащенні має проявитися розумне ставлення власників металургійних підприємств до країни, у якій вони ведуть бізнес. Зі свого боку, для заохочення модернізації уряд має розробити єдину державну стратегію розвитку гірничо-металургійного комплексу, використовувати економічні важелі у вигляді кредитів, державних гарантій, системи оподатковування.

В 2011 році українські металурги інвестували у відновлення виробничої бази близько $780 млн. Найбільший гірничо-металургійний холдинг України «Метінвест» має намір до 2020 року інвестувати в реконструкцію й модернізацію двох своїх металургійних підприємств у Маріуполі (комбінат «Азовсталь» і комбінат імені Ілліча) близько $8 млрд. Реалізація інвестиційної програми має дозволити збільшити обсяг виплавки сталі на підприємствах на 35% — до 16 млн т. Стратегія розвитку припускає зниження валових викидів підприємств у 3,5 рази, а питомих викидів на 1 т сталі — у 5 разів.