В Азарова все як у людей – він не хоче фізичної близькості з представниками опозиції
«Показательно, как участники Евромайдана дистанцируются от политиканов. Мы видели, как люди буквально физически обходят оппозиционных политиков»
Микола Азаров, народний прем’єр-міністр, досі не ушкоджений.
Ні, ви помітили? Микола Янович за кожної зручної нагоди позиціонує себе як істинно народний прем’єр. Причому вже досить давно. Згадайте, як ще в бутність свою міністром фінансів він непідробно радів з приводу подешевшання на 20% капусти, яка «в рационе наших граждан занимает очень серьезную позицию». А знамените «дапашліви» у Верховній Раді! Що може бути ближче широким народним масам ніж цей емоційний сплеск? Хіба що уточнення маршруту та пункту призначення.
Треба віддати належне – кілька років поспіль Микола Янович множив свою народність прямо пропорційно зростанню власних статків. Аби бути ще ближче до народу, він навіть завів собі фейсбук, з яким ділиться усім наболілим. А те, що нікого не додає в друзі (цього розділу на фб-сторінці Микола Янича взагалі немає), вочевидь, пояснюється глибокою людяністю прем’єра, який не хоче нікого ображати. Адже він знає, що бажаючих набіжить стільки, що всіх їх зафрендити не буде жодної технічної можливості.
І ні в кого, напевно, немає сумнівів, що підготовку до підписання Угоди про асоціацію Азаров призупинив теж з причин людяності і єднання з народом – аби захистити його від тих економічних жахів, якими загрожує Україні негайне підписання євроінтеграційних папірців. І народ зрозумів та оцінив його старання, жваво відгукнувшись на таку батьківську турботу. “На мою сторінку у Фейсбуці за останні дні надходить величезний рівень підтримки нашого рішення, – похизувався нещодавно Микола Янович. – Люди пишуть: ви взяли мудре, важке, але правильне рішення, і ми вас підтримуємо”.
Тепер ви розумієте справжнє підґрунтя наведеної вище цитати? Цими словами прем’єр начебто знов підтверджує свій глибинний зв’язок із народом: «люди» обходять «політиканів» «буквально физически» – і Азаров теж ними гребує. Тому і заборонив пускати прокажених до Кабміну.
Але тут наш красномовець трохи помилився. Адже напередодні ввечері, коли два майдани тіпо об’єдналися, студенти опозиційних політиків навіть пускали на сцену. Правда, опускали при цьому нижче плінтуса. Не дозволяли говорити «за політику» і вимагали, щоб охорони не було. Ця остання обставина свідчить про те, що «люди» їх не тільки не обходять «буквально физически», а, навпаки, хочуть помацати. Та з трудом гасять у собі це бажання – дістатися, так би мовити, до тіл недоторканих. І не лише, до речі, опозиційно-депутатських.
Якби Микола Янович знав, як «буквально физически» представники народу хочуть зустрітися з ним особисто! І навіть намагаються подолати перепони на цьому шляху. Аби подякувати дорогому Миколі Яновичу за все: за капусту, за «дапашліви», за фейсбук, за батьківську турботу, і – особливо – за «величезний рівень підтримки нашого рішення». Проте найкращі намагання вдячних народних мас щоразу розбиваються об «непокобєлімі» ментовські кордони.
Це несправедливо. Вважаємо, що хвилююча зустріч прем’єра з народом має-таки відбутися! Хоча б для того, щоб вчасно задовольнити прагнення фізичної близькості кожної із сторін. Поки не стало воно некерованим. А тому Миколі Яновичу треба ще раз – уже остаточно і безповоротно – довести свою близькість до народу і самому сходити в нього. Навіть уявити страшно, як зраділи б йому мітингувальники на майдані. Особливо – якщо можна було б помацати…
