Усім керівникам держави треба «перевірити голову», стверджують психіатри
У Київському планетарії відкрилася всесвітньовідома виставка «Психіатрія: індустрія смерті»
Головний позаштатний психіатр Міністерства охорони здоров’я України Ірина Пінчук якось заявила, що кожному третьому українцеві треба було б до психіатра… хоч разок у житті сходити. При цьому на обліку у психіатрів перебуває майже 1 мільйон 200 тисяч українців, тобто кожен 45-й із нас.
Символічно, що виставку «Психіатрія: індустрія смерті», яку вже побачив увесь світ, в Україні відкрито прямо в розпал Євромайдану. Багатьох українців у цей момент цікавить питання адекватності: президента, лідерів опозиції, людей на Майдані… Не маючи можливості з допомогою логіки пояснити вчинки гаранта, журналісти звертаються до психологів, які експертно пояснюють: так-так, і губи піджимав, і ручками махав… одним словом нервував гарант Конституції, коли відмовлявся від асоціації.
Усі в чергу, починаючи з гаранта
Піддавшись загальній тенденції, ми також почали ознайомлюватися з виставкою із аналогічного запитання до запрошеного експерта професора психології, психіатра Олексія Шевцова.
– Скажіть, Олексію, Вас не полишає відчуття відсутності адекватності в діях перших осіб держави? Кому ви порадили б пройти відповідне обстеження?
– Психіатрів мають «проходити» всі, хто працює з людьми, починаючи від найвищого керівництва. Погодьтеся, керівники держави мають бути адекватними! Такий самий висновок психіатра повинні отримати менеджери всіх сфер, починаючи від державних. Я щодня бачу, як телебачення транслює нам хворих і неадекватних людей. Це видно через абсолютно неадекватну їх поведінку. Щонайгірше, люди, які також це бачать, вірять у нормальність таких осіб і навіть більше – копіюють їх дії.
Конкретних прізвищ «неадекватних» психіатр не назвав, а нам і не треба… Адже висновок про психічне здоров’я людини ви можете зробити самостійно. Не вірите? А думаєте, що психіатри працюють на основі якихось конкретних даних чи аналізів? Насправді ця наука за правдивістю діагнозу прирівнюється до тицяння пальцем у небо і багато років фінансується диктаторами, нечесними фармацевтами та зацікавленими в усуненні конкурентів олігархами…
Важко потрапити, неможливо вийти
В Україні рідко говорять про психіатрію. Людям про цей розділ медицини майже нічого не відомо. Хоча це хибна думка… Усі ми знаємо, що психіатрію використав Гітлер для обґрунтування теорії расової переваги, за ним – Сталін, аби усунути говірких противників його режиму. Минули роки, і ці люди стали хитрішими… Американські психіатри під виглядом захисту здоров’я нації витягли з держбюджету мільярди (тут одразу пригадується теза про кожного третього українця-психа і кому була б вигідна така перевірка). Потім до лікарів підключилися фармацевтичні компанії, які почали заробляти на «хворих» пацієнтах. Роками приховувалася статистика про те, що половина злочинів у США скоєна людьми, які приймали препарати, виписані психіатрами.
При цьому в суспільстві існує хибна думка, що всі «психи» схильні до злочинів. Це не так, є цілком мирні, деякі навіть займають непогані посади і на обстеження не поспішають… Якщо серйозно, то в європейських країнах (наприклад, Норвегії) для психічнохворих будують окремі поселення, де вони живуть максимально наближено до звичайного життя. І це допомагає куди більше за «ув’язнення» до лікарень, з яких наші пацієнти не виходять роками. Така ось це цікава закрита інституція: потрапити до психіатра не просто (їх кабінетів немає в кожній клініці, як у США), а вийти звідти майже неможливо.
Діагноз: ландік звичайний
Якщо навіть ви вийшли з лікарні… добитися поновлення своїх прав як здорової, адекватної людини вкрай складно. Хочете довести, що вас запроторили на лікування необґрунтовано? Навіть не мрійте! В Україні немає прецедентів, щоб українських лікарів за щось осуджували взагалі, навіть за неправильно призначену крапельницю. А психіатрів – тим більше.
Тим часом в Україні… Народний депутат від ПР Володимир Ландік (батько того самого «знаменитого» Романа Ландіка, чию адекватність так важко довести) ще під час розпалу скандалу з його сином яскраво прокоментував свою позицію щодо психічнохворих: «Нам треба усіх своїх психів узяти на облік і стежити за ними уважним чином. Раніше, коли випускали з лікування в лікарні, то за такими людьми все одно продовжували спостерігати – служби безпеки, дільничний наглядав. Зараз у нас не повна демократія, а анархія». Ну, депутатові видніше, він же закони в цій країні приймає, зміну гідну собі виростив…
До речі, в тій самій Норвегії після того, як «психам» дозволили жити нормальним життям, рівень злочинності ніяк не змінився. А ось нам над пропозицією Ландіка варто подумати. Може й справді, якщо обстежити весь керівний менеджмент (не тільки державних установ) і вчасно ізолювати хворих, рівень злочинності в Україні впаде? Ось тільки важелі управління поки в руках цього самого менеджменту лишаються і тут самому треба думати, як би не потрапити в тихе спокійне місце з діагнозом «поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять державний і суспільний лад» (формулювання взяте зі статті 190.1 Кримінального кодексу РРФСР).
Я помню ещё и то, как циничный и лицемерный кролик требовал, чтобы Тимошенко посадили за её газовый договор, как он бегал из партии в партию в поисках более доходного места. Я слышу, как он постоянно врёт и искажает то, что происходит. Я помню и наблюдаю постоянно, как нацист и его тягнибойщики, ненавидя половину населения Украины за то, что они не украинцы, что хотят говорить на своём родном языке везде, вплоть до парламента, оскорбляют этих людей, считая низшей расой. Я вижу, как эти бандиты постоянно устраивают провокации, а потом переводят стрелки на власть. Я вижу, насколько примитивен и туп боксёр, я понимаю, что его две извилины находятся в кулаках. Я вижу, какой хлам подобрал он в свою партию, собрал тушек со всех непроходных партий. Я вижу и понимаю, что они рвутся к власти любой ценой, ничем не брезгуя. Я понимаю, что без толпы подверженных стадному чувству людей они никогда не победят. Они уроды, использующие массовку, состоящую как раз из тех, о которых говорили психиатры “кожному третьому українцеві треба було б до психіатра”. Но есть ещё в Украине две трети здоровых людей, которые знают, как в той же Европе это стадо на майдане уже давно бы разогнали. Так было в Германии, Англии, где резиновыми пулями, водомётами, слезоточивым газом, дубинками разгоняли людей, протестующих против строительства вокзала, например, или вырубки деревьев. У нас в стране есть новый диагноз, говорящий о психическом заболевании – это “оппозиционер”, что подразумевает под собой манию величия, агрессивность, цинизм, лицемерие, словоблудие.
Помните предвыборный слоган=почую кожного=? (да,ещё =пакращення=)