Українські металурги утримують позиції

Металургія продовжує лишатися однією з базових галузей національної економіки нашої країни. За підсумками поточного року в ній прогнозується незначне зростання…

Меморандум допоміг

У надскладних умовах коливань кон’юнктури на світовому ринку українським металургам вдається утримувати займані позиції. Запобігти значному спаду у вітчизняній металургії допоміг уряд, підписавши з металургами Меморандум про взаємопорозуміння. Зокрема, Кабмін пішов назустріч виробникам у царині тарифів природних монополій, що дає тепер позитивні результати. Коли економічне зростання у світі посилиться, завдяки накопиченому технічному й інтелектуальному потенціалу наші підприємства гірничо-металургійного комплексу знов забезпечать нарощування випуску конкурентної продукції.

З початку 2013 року слабке економічне зростання у світі стримувалося близькосхідними загрозами: можливостями ескалації війни в Сирії та потенційної війні в Ірані. Безлади у Північній Африці й на Близькому Сході серйозно підкосили будівництво у цих регіонах — а отже, і попит на метал. Тим не менш, є підстави очікувати, що зараз тут формується значно відкладений попит на металопродукцію, що у перспективі може обернутися збільшенням поставок.

Як повідомляє Інтерфакс-Україна, вітчизняні підприємства гірничо-металургійного комплексу ув 2013 році, згідно із прогнозами, у порівнянні з 2012 роком збільшать виробництво загального прокату на 1% (до 29,306 млн т), готового прокату — на 1% (до 27,059 млн т), сталі — на 3% (до 33,221 млн т), чавуну — на 3% до (29,277 млн т). Гірничорудні підприємства можуть наростити видобуток залізної руди на 4% (до 83,231 млн т), випуск залізорудного концентрату — на 4% (до 68,918 млн т), підготовленої залізорудної сировини — на 5% (до 67,647 млн т), у т.ч. агломерату — на 3% (до 43,798 млн т), окатишів — на 9% (до 23,849 млн т).

Водночас, за підсумками 2013 року може скоротитися виробництво труб — на 14% (до 1,726 млн т), коксу — на 6% (до 17,790 млн т), вогнетривких виробів — на 17% (до 300 тис. т). Знизяться на 15% (до 4,214 млн т) і поставки металобрухту на метпідприємства. Прогнозні показники можуть бути переглянуті залежно від поліпшення або погіршення кон’юнктури на зовнішньому й внутрішньому ринках металопродукції.

У 2012 році в Україні у порівнянні з 2011 роком скоротився випуск загального прокату на 9% (до 28,957 млн т), сталі – на 7% (до 32,394 млн т), чавуну – на 1% (до 28,513 млн ), труб — на 9% (до 2,014 млн т), коксу – на 3% (до 18,931 млн т), поставки металобрухту на метпідприємства знизилися на 26% (до 4,983 млн т). У 2012 році фактично збереглися на рівні 2011 року видобуток залізної руди (79,814 млн т) і обсяг випуску окатишів (22,313 млн т), зросло виробництво залізорудного концентрату на 1% (до 66,379 млн т), випуск підготовленої залізорудної сировини — на 1% (до 64,852 млн т), у т.ч. агломерату — на 1% (до 42,539 млн т).

У світі теж негаразди…

Серед закордонних економік чорна металургія проявляє позитивні тенденції тільки у Китаї: з урахуванням китйской економіки світове виробництво сталі по 64 країнам збільшилося за І півріччя 2013 року у порівнянні з І півріччям 2012 року на 2,15% (до 789,796 млн т), без її урахування — знизилося на 2,7%. У кепській ситуації опинилася металургія таких європейських країн, як Болгарія (—29,32%), Македонія (—28,83%), Греція (—34,48%) й Угорщина (—52,98%), під сумнівом перспективи металургів Люксембургу (—11,52%) та Італії (—14,74%). Несподіваним для багатьох експертів виявилося помітне зменшення випуску сталі за І півріччя поточного року в Туреччині (—28,8%) і Південній Кореї (—5,26%).

Серед країн з позитивною статистикою металургійного виробництва виділяються «аномалії» — наприклад, Лівія (+392%, збільшення обсягів до 388 тис. т), що відновлює галузь після громадянської війни й бомбардувань НАТО. Справді вагомий внесок у світовий випуск сталі, окрім Китаю, зробили відомі металургійними традиціями країни — Індія (+2,46%), Японія (+1,20%) і Тайвань (+ 8,99%). Падіння виробництва у більшості металургійних компаній світу було спричинене зупинкою найменш ефективних потужностей, оскільки цей процес відбувався на тлі понад 1,5-річного зниження світових цін на чорні метали.