Українські архітектори хочуть реконструювати колишній будинок Алена Делона в Парижі

Проект реконструкції, який сам по собі є непересічним за концепцією та місією, було презентовано вчора у Києві. Основним символом проекту стала стрічка-рушник та первісні українські знаки

Зараз в цій будівлі розташовано Український культурний центр в Парижі, її було придбано для цієї установи ще у 2004 році. А колись в цьому маєтку мешкав Ален Делон з Ромі Шнайдер. Будівля розташована у 8 окрузі Парижу, у так званому «Золотому трикутнику», де знаходиться безліч кульутрних памяток, арт-галерей тощо. І Український культурний центр в цій розкішній будівлі міг би посісти гідне місце у низці культурних об`єктів. Якби не одна обставина: так склалося, що у даний момент будівля та внутрішні інтер’єри  Українського культурного центру в Парижі знаходяться у такому фізичному та естетичному вигляді, що це унеможливлює проведенння в цьому осередку сучасних презентацій українського мистецтва та культури, які могли б гідно виглядати у сучасному європейському контексті. По-перше, «історичний» екстер`єр давно потребує реконструкції, а ось внутрішні приміщення ремонтували, але краще б цього не робили взагалі… В наслідку цього ремонту всередині будинку утворився «некультурний шар» з гипсокартону. А по-друге, в Центрі просто немає сучасного експозиційного простору для виставкових та інших культурних проектів.

Отже, українські архітектори, відомі далеко за межами країни як автори десятків успішних реалізованих архітектурних об`єктів, а саме, зрілий майстер Олег Волосовський та молода талановита архитекторка Дана Косміна, вирішили виступити з громадською ініціативою та розробили проект-концепцію того, як повинен виглядати справді сучасний культурний центр.

Насправді, цей проект – не просто архітектурна концепція, а справжній виклик. І вже за своїм задумом вартий розгляду та уваги. Адже має сам по собі стати демонстрацією можливостей українських професіоналів у сфері архітектури, дизайну та мистецтва,  привернути увагу та спричинити «вау-фактор»!

Проект, що є експериментальною роботою заради реформації Українського культурного центру, необхідність якої є очевидною, назвали «УКРАЇНСЬКИЙ MEСЕДЖ». Отже, в чому він полягає?

По-перше, за словами Олега Волосовського, треба «очистити» це приміщення за допомогою архітектурних та інженерних засобів, при цьому зберегти в ньому все унікальне: деревяну підлогу, архітектоніку, яка прямує вгору завдяки спиральним сходам, стелю, стіни. А потім, не порушуючи гармонії «першопроекту», перетворити будинок на сучасний багатофункціональний, модульний простір, який можна буде трансформувати за потребами діяльності Центру – чи то для арт-проектів, коворкінгу, урочистого прийому тощо.

–  Зараз приміщення само по собі відштовхує від процесу творення. А ми знаємо, як наповнити його енергією та використати маскимум простору, який можливий усередині цієї будівлі.  Вважаю, що найкращий меседж – це знак: ніяке слово не замінить знак, адже лише знак є концентратом енергії. Стрижнем будинку є сходи, що уходять вгору, до неба. Ми додали до цих ліній лінії спіралі, які утворює стрічка або рушник. Всі предмети та елементи будуть функціональними. Інтер`єри будуть сворені виключно найкращими українськими дизайнерами, які останніми роками набувають авторитету  у світі.

Всі внутрішні комунікації, все оздоблення будинку також може бути реалізовано виключно за рахунок українскьих мозгів та технологій. Отже, ще одна наша місія – продемонструвати на прикладі Українського культурного центру наші можливості. Тобто, це може стати майданчиком, який буде пропагувати нас у всіх напрямках – від архітектури, технологій, дизайну – до мистецтва. І сам по собі стане високотехнологічним арт-об’єктом, який гідно впишеться та приверне до себе увагу навіть у такому поважному оточенні, яким є 8 округ Парижу.

На превеликий жаль, попри те, що в Україні є ціла низка яскравих та талановитих митців з різних галузей – від візуального мистецтва до дизайну та архітектури, той майданчик, яким міг би бути (та повинен бути!) Український культурний центр в Парижі, не може функціонувати за своїм призначенням, а саме бути повноцінним презентаційним простором. І тим самим сприяти включенню України в міжнародний культурний контекст завдяки виставкам та проектам у межах мастшабних міжнародних форумів, що проходять саме в Парижі, зокрема Masion et Objet, Paris Photo.

Перетворення Українського культурного центру в Парижі в повноцінний та функціональний виставковий простір відкриє нові можливості для українскьих митців на міжнародній культурній арені, яких вони та держава в цілому так потребують.

Концепт проекту також було презентовано для професійної аудиторії архітекторів та дизайнерів України на міжнародній виставці INTERIOR MEBEL 2016, де архітектори автори проекту отримали схвальні відгуки колег.