Українське борошно цінують в Африці й на Близькому Сході

Одним із першочергових завдань національної економіки є поліпшення якісної структури українського експорту, зростання у ньому частки продуктів переробки з більшою доданою вартістю. Для зернових культур це означає зростання експорту не тільки зерна, але й борошна. Також це означає збільшення виробництва продовольчого зерна щодо фуражного. Нарешті, зараз українські виробники нарощують виробництво й експорт продукції у таких сегментах світового ринку, де раніше участі не  брали…

Колись Україну називали «житницею Європи», але ці часи давно в минулому. Зараз принаймні кілька країн Євразії готові значно наростити експорт пшеничної борошно в порівнянні з нинішніми обсягами, серед них Туреччина й Казахстан — нинішні лідери світового експорту борошна.

У цілому місткість щорічного світового ринку експорту борошна оцінюється в 11,5-13,5 млн т. Однак у 2010/11 МР через високі ціни й обмежені експортні ресурси світова торгівля пшеничним борошном скоротилася на 6,6% відносно попереднього сезону (до 11,9 млн т). Та вже у 2011/12 МР завдяки поповненню експортних ресурсів світова торгівля пшеничним борошном поступово відновилася. Окрім згаданих Казахстану й Туреччини, великими постачальниками борошна були Аргентина та ЄС.

У 2011-2012 роках Туреччина посідала 1 місце за обсягами експорту борошна на світовий ринок. Її продукція постачалася більш ніж у 100 країн світу, переважно на Близький Схід і в Північну Африку. Тільки Ірак закупив 45% від усього експортованого обсягу. У той же період Казахстан постачав борошно переважно в сусідні країни, при цьому більше 60% продукції призначалося для Узбекистану. Попри поточне послаблення позицій на світовому експортному ринку борошна, у наступному сезоні Казахстан складе серйозну конкуренцію Туреччині через підвищення валового збору пшениці в країні.

Україна й Росія також воліють стати значними експортерами борошна, однак у них це поки що не виходить. Причина одна: в аграрному експорті цих країн і досі домінують необроблена чи оброблена частково сільськогосподарська сировина й напівфабрикати.

Вітчизняна борошномельна галузь до 2007 року не орієнтувалася на експорт. Різке збільшення обсягів експорту борошна у 2007/08 МР (до більш ніж 225 тис. т у порівнянні з більш ніж 14 тис. т у 2006/07 МР) було пов’язане з неврожаєм пшениці в ряді країн та з квотуванням вивозу зернових з України, а також з великою різницею у ціні борошна на внутрішньому й зовнішньому ринках. Великими споживачами українського борошна стали Сирія, Грузія, Азербайджан, ОАЕ, Молдова, збільшилися поставки борошна до Росії й Ізраїлю. І хоча рівень експорту борошна був далеким від світових лідерів, та й рівень 2007/08 МР надалі не було досягнуто жодного разу, все ж таки менш ніж 100 тис. т на рік Україна вже не експортувала.

Нині обсяги експорту вітчизняного борошна незначні. Та вже у 2012/13 МР поставки можуть перевищити 200 тис. т, хоча це не більше рекордних 225 тис. т. Найперспективнішим для української борошномельної галузі є ринок Африки, річний обсяг споживання якого (без урахування країн Північної Африки) становить 1,8-2,3 млн т. Сама лише Ангола імпортує близько 500 тис. т борошна на рік. Вже зараз наші експортери успішно торгують з Північною Африкою або з Близьким Сходом, що імпортує понад 1,5 млн т борошна на рік — у тому числі в Ліван, у Сирію й деякі інші країни.

Експорт-імпорт українського пшеничного борошна

За матеріалами Інтерфакс-Україна