Українська кукурудза орієнтується на експорт

За останні 5 років істотно підвищився інтерес українських аграріїв до виробництва кукурудзи, у 2,2 рази зросли й посівні площі під цю культуру. Окрім того, кукурудза в нашій країні є експортно-орієнтованою культурою: не менше 60% усього зібраного врожаю щорічно постачається на зовнішні ринки.

Вітчизняні сільгоспвиробники почали концентруватися на вирощуванні зернових культур, які приносять максимальну вигоду. При практично порівнянних витратах з розрахунку на 1 га врожайність кукурудзи в багатьох господарствах на 48-58% вище, ніж врожайність пшениці. У сівозміні кукурудза менш примхлива, слабше виснажує ґрунт і стійкіша до посух.

Стабільно високий попит на неї по усьому світі неухильно зростає щороку, у т.ч. через збільшення споживання м’яса (а отже і кукурудзи як фуражу), розвиток виробництва биоетанола й ряд інших факторів. Звідси чимала фінансова вигода, що її приносить експорт кукурудзи за кордон.

Нарешті, вирощування пшениці несе певні ризики саме для українських аграріїв, оскільки досить часто уряд запроваджує мораторій на її експорт або встановлює різні квоти, плюс штучно регулює ціни на продовольче зерно. Кукурудза ж у цьому плані набагато більше зручна. Тому посівні площі під цю культуру неухильно зростають і, мабуть, зростатимуть і надалі.

Розширення посівних площ під кукурудзу в Україні за останні 5 років

В 2013 році Мінагрополітики прогнозує найбільший урожай зернових за весь період незалежності України — на рівні 60 млн т. Досягнути цього вдасться, головним чином, завдяки кукурудзі (близько 25-26 млн т), що вперше потіснить пшеницю й посяде у структурі зернових найбільшу частку. Відповідно, поставки кукурудзи на зовнішні ринки в 2013/2014 маркетинговому році плануються на рівні 16,4 млн т, що перетворить нашу країну в третього за розміром світового експортера кукурудзи після США та Бразилії.

Водночас, рекордні врожаї кукурудзи очікуються також в інших країнах-експортерах, що спровокує здешевлення вартості даного виду зернових на світових ринках. Це вже відбувається, й експерти поки що не дають консенсус-прогнозів щодо подальшого розвитку ситуації.

Якщо подивитися на ситуацію з експортом кукурудзи за 8 місяців поточного року, то після 2,102 млн т у грудні 2012 року (торішній експортний максимум) у січні 2013 року було зафіксоване падіння на 22,1%. Наступні 2 місяці обсяги поставок української кукурудзи за рубіж перебували приблизно на однакому рівні, хоча й були на 10% менше січневого показника, у квітні ж падіння склало вже майже 20%. Аналогічна картина спостерігалася й у травні-червні: майже однаковий експорт у перші два місяці, зниження у третьому. Але у порівнянні із січнем, спад тепер склав уже 2,2-2,9 рази. Нарешті, 28,22 тис. т у серпні стали найнижчим показником звітного періоду. Причина цього криється в цінах на кукурудзу на світових ринках, які від травня почали повзти донизу.

Негативну роль може також відіграти й підписання Україною Угоди про Асоціацію з Євросоюзом. Відповідно до визначених у його проекті тарифних квот на взаємні поставки сільгосппродукції, нашій країні доведеться істотно зменшити поставки кукурудзи в країни-члени ЄС: наприклад, у порівнянні з 2012 роком — більш ніж у 15 разів. Тим часом, на частку саме цього ринку торік припало майже 40% усього українського експорту кукурудзи.

Доцільно нарощувати свою присутність на інших зовнішніх ринках — у країнах Азії, Африки, Близького Сходу, де на кукурудзу завжди буде високий попит. Тим паче, що традиційно залежні від США й Латинської Америки азіатські імпортери прагнуть до диверсифікації джерел її постачання. Особливо помітною стала ця тенденція після торішньої посухи в США, що знищила там значні посіви — а це спричинило істотне зростання цін. Однак зробити це буде складно, принаймні, у нинішньому маркетинговому році, що обіцяє загострення конкуренції на світових ринках.