Україна Росії не злякалася, бюджет у порядку

Навіть багатостраждальний ПДВ не підвів

Цю звістку від Кабінету Міністрів можна вважати навіть сенсаційною, якщо увімкнути інформаційні телеканали, або ж навіть прогулятися по вулиці Грушевського. А ще її навряд чи якось використають російські ЗМІ – надто вона незручна і неприємна для сприйняття нашим одвічним партнером. Тому що, якщо Україна з такими показниками завершила 11 місяців року, у якому саме російською стороною чинились чималі перепони для нормального функціонування української економіки, то виникає надія на те, що  і у подальшому ніякі зовнішні чинники не здатні будуть наробити великої шкоди економіці держави. Ось декілька цифр.

За січень-листопад 2013 року до загального державного фонду держбюджету України надійшло 266,4 млрд. грн. Це на 2,8% більше, ніж за минулий період 2012 року.

Протягом січня-листопада 2013 року податок на додану вартість відшкодовано на суму 51,3 млрд. грн. Це на 16,9 % більше, ніж за аналогічний період минулого року, хоча саме стан із поверненням ПДВ викликав цього року у експертів найбільшу тривогу.

Фактично, виходячи з планових річних показників, надходження до бюджету за 11 місяців виконані на 83,3 %. Правда, у минулі роки цей показник коливався – у 2011 році він складав 93%, у 2012 році – 82%.

Для широких мас населення все це – звичайнісінькі, «голі» цифри, за якими важко розгледіти свої повсякденні справи і надії на покращення власного життя. Тому що звідси, «з вулиці», про успіхи чи неуспіхи уряду на тому чи іншому етапі діяльності заведено судити по показникам не макроекономічним, а – «мікроекономічним». Тобто – «що почім». Скільки довелося витратити на хліб, скільки на бензин, скільки на кожух та чоботи. Мається на увазі, звичайно ж, так званий «індекс цін», або показник інфляції, удорожчання чи здешевлення продуктів, промислових товарів та послуг – саме це відчуває на собі кожний громадянин держави.

А індекс споживчих цін у відношенні до минулого року тримається практично на рівні 100%. У січні було 100,2,  у вересні стало 99,4%. Обсяг реалізованої продукції склав за 10 місяців 816 млрд. грн.

Звичайно ж, навколо оцих самих «індексів» по завершенню поточного року будуть зчіплятися один з одним у запеклих дискусіях економісти та експерти. Так відбувається завжди, оскільки економіка, хоча і точна наука, але і вона піддається різним тлумаченням. Он навіть на батьківщині сучасної економіки, у США існують дві протиборчі економічні школи: «морські» та «земноводні». Аби не заглиблюватися у тему, можна сказати лише те, що недавня світова фінансово-економічна криза продемонструвала, що «старий, добрий економіст Кейнсі», який ще на початку ХХ століття наполягав на необхідності втручання держави у ринкові процеси у разі форс-мажорних ситуацій, саме сьогодні виглядає більш сучасним, оскільки його теорія знайшла підтвердження, а теорія «абсолютних ринковиків» дала величезну тріщину у 2008-2010 роках. Тож і тепер дискусії про те, чим правильніше вимірювати інфляцію – «індексом Леспейреса», чи «індексом Пааше» недоречні, оскільки коли на столах до Різдвяних свят є усе, що належить, то і дискутувати ніби нема про що. Ну, хіба що про «вічну тему»: інфляція взагалі – це погано, чи добре? Нульова інфляція – це все ж  таки стабільність економіки, чи, може, стагнація?

Тут, мабуть, поки що немає теми для диспутів, оскільки остаточні  підсумки бюджетного року будуть підведені пізніше. Але можна зазначити одне: економіка України має запас міцності, не дивлячись на зовнішні тиски  і здатна опиратися зовнішньому тиску і торгівельним провокаціям.

Найважливіше: у повному обсязі відкрито фінансування захищених видатків.