Українські біженці: навчаються, працюють і завжди готові повернутись додому

Соціальні права вимушено переміщених через війну з росією українців в Європейському Союзі. На що можуть розраховувати наші громадяни в Європі?

Реалізація соціальних прав вимушено переміщених з України осіб пов’язана із видом захищеного статусу у межах якого відповідні заходи соціальної підтримки надаватимуться. А це, зокрема, статус тимчасового захисту, або національний еквівалент спеціального захищеного статусу, або статус біженця.

Найбільше українців звернулось за отриманням тимчасового захисту. За даними Управління верховного комісара ООН з питань біженців таких майже 5 млн.

Щодо осіб, які отримали тимчасовий захист, будуть застосовуватись внутрішньодержавні соціальні програми кожної із країн ЄС. А відтак, рівень забезпечення різнитиметься, адже кожна держава-член ЄС має власні національні системи їхньої реалізації. Щоправда, перелік соціальних прав, які мають гарантуватись переміщеним особам, буде однаковим. Цього вимагає Директива ЄС про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб.

Серед “захищених соціальних прав” – право на доступ до ринку праці. У цьому контексті ст. 12 Директиви про тимчасовий захист визначає, що держави-члени щонайменше повинні дозволити особам, які користуються тимчасовим захистом, працювати за наймом чи як самозайняті особи згідно із правилами, що застосовуються до професії, а також брати участь у таких видах діяльності як можливість отримання освіти для дорослих, професійна підготовка та практичне навчання на робочих місцях. Щодо оплати праці чи доступу до систем соціального страхування зайнятих, то Директива зорієнтовує застосовувати національне законодавство.

Крім доступу до ринку праці захищеним також є право на проживання. Воно гарантується через створення можливостей отримати доступ до придатного житла, забезпечення особи засобами для отримання житла, наданням безоплатного тимчасового помешкання чи компенсації витрат на оренду житла. Часом право на житло забезпечується через компенсацію оплати вартості комунальних послуг в місцях компактного поселення переміщених осіб чи родинам, які приймають таких осіб.

Гарантується також право на соціальне забезпечення або на отримання засобів до існування у разі потреби, на медичне забезпечення, а також доступ до системи освіти. Зокрема, право на доступ до системи освіти безумовно надається особам віком до 18 років. Останні можуть навчатись на тих самих умовах, що й громадяни приймаючої держави-члена. Однак держави-члени можуть обмежити такий доступ державною системою освіти.

Питання навчання переміщених дітей є вкрай важливим, адже майже половина біженців з України – діти шкільного віку, тож їхній захист є головним пріоритетом для ЄС. Кожна держава-член повинна забезпечити комплексне реагування на захист дітей, що включає швидкий доступ не лише до системи освіти, але і охорони здоров’я, у тому числі включаючи психічну та психосоціальну допомогу, а також будь-які необхідні допоміжні послуги для забезпечення найкращих інтересів і благополуччя дітей.

Право на освіту передбачає допомогу у вивченні мови країни, що приймає. Водночас дітям з України забезпечуються різні програми навчання рідною мовою (суботні школи, позашкільні програми тощо).

Щоб дізнатись актуальну інформацію про пакет соціальної підтримки, який надається певною державою-членом ЄС, необхідно звернутись до офіційних джерел поширення такої. Насамперед це офіційні сайти урядових органів, авторитетних міжнародних організацій, громадських організацій, які сприяють облаштуванню переміщених осіб на місцях. У жодному разі не можна користуватись послугами посередників за гроші, бо є загроза стати жертвою шахраїв, або ж потрапити у ситуації торгівлі людьми.

Чи захищені вимушено переміщені з України особи у ЄС?

Для громадян України, які рятуючись від війни, змушені були залишити нашу державу, фізична безпека та матеріальна підтримка є такою ж, або наближеною, до тої, що надається громадянам відповідної країни, що приймає цих переміщених осіб. У їхньому забезпеченні поряд із державними та муніципальними установами, активну участь беруть неурядові організації та громадяни ЄС, що безумовно підтверджує безпрецедентну підтримку громадян України. Максимум зусиль докладає українська діаспора.

Окремої уваги варта система надання психологічної підтримки особам, які постраждали від війни. Така пропонується усім, хто її потребує.

Але як каже народна мудрість: «В гостях добре, а вдома краще!» Тому попри гостинність європейців та масштабну допомогу, кожного з переміщених все одно тягне до себе додому. Туди, де їх чекають рідні та близькі.

А поки українці вимушено перебувають у Європі, навіть у складних для себе обставинах, вони часу не втрачають. Багато навчається новому через залучення до різноманітних програм, пізнають нове працевлаштувавшись, отримують новий досвід, щоб після повернення додому використати усі ці знання та навички для відновлення та розбудови України, яка чекає на повернення кожного.

Які закони та норми в ЄС розповсюджуються на вимушено переміщених з України осіб?

Правова система ЄС поєднує наднаціональний та національний рівні правового регулювання. На наднаціональному рівні це Директива ЄС про тимчасовий захист, що вперше на практиці запрацювала саме для українців і визначила взірець заходів тимчасового захисту однаковий для країн-членів ЄС.

Рішенням Ради ЄС від 4 березня 2022 року було встановлено наявність масового напливу в Союз переміщених осіб, які мали залишити Україну через збройний конфлікт, та активовано Директиву про тимчасовий захист.

Щодо національного рівня правового регулювання, то до громадян України тимчасового застосовуються ті ж правила і вимоги, що і до громадян приймаючої країни. Наприклад, деякі країни запровадили одноденні програми адаптації, які полягають в  ознайомленні переміщених осіб із системою функціонування державних установ, місцевих органів тощо.

Інформування вимушено переміщених з України осіб.

Рада Європи в рамках проєкту «Подальша підтримка розвитку соціальних прав людини в Україні» зініціювала, а команда експертів ГО «Український центр соціально-правових досліджень» провели дослідження про зміст та види заходів тимчасового захисту, які надаються переміщеним з України особам у ЄС. Дослідження охопило досвід 20 держав-учасниць Європейського Союзу та Ради Європи щодо забезпечення соціального захисту вимушено переміщених осіб.

У результаті було підготовано науково-аналітичну розвідку, що містить інформацію про умови надання, зміни та припинення тимчасового захисту кожної із держав, його термін дії, перелік контактів, куди переміщені особи можуть звертатися для отримання інформації, а також перелік соціальних прав громадян в межах тимчасового захисту та заходи кожної з держав щодо їхньої реалізації. Ознайомитись із дослідженням можна за посиланням, яке вказане на сайті Офісу РЄ в Україні.

Зібрану у межах проєкту інформацію було покладено в основу кампанії РЄ щодо інформування осіб, які знайшли прихисток за кордоном про те, які соціальні права для них гарантовано, та куди потрібно звертатися, щоб їх реалізувати. За замовленням та в межах діяльності проєкту Ради Європи «Подальша підтримка розвитку соціальних прав людини в Україні» експертами ГО «Український центр соціально-правових досліджень» було створено брошури, які пропонують узагальнений виклад найбільш важливих даних, що стосуються тимчасового захисту в Італії, Іспанії, Німеччині, Польщі, Румунії, Словаччині та Чехії. Офіс Ради Європи в Україні розіслав такі в українські посольства та консульства в країнах, про які були створені брошури, розповсюдив серед спілок українців в цих країнах. Також поширювали брошури серед медіа, у групах українців за кордоном в соціальних мережах, вони розміщені на сайті та Фейсбук-сторінці Офісу Ради Європи.

Підсумовуючи наведене, необхідно зауважити, що активація режиму тимчасового колективного захисту для людей, які масово рятуються від війни в Україні, демонструє європейську солідарність щодо підтримки України та засвідчує прагнення європейців розділити переживання українців, які змушені були залишити власні домівки через бойові дії та шукати прихистку.

Олена РИМ, консультант проекту Ради Європи  «Подальша підтримка розвитку соціальних прав людини в Україні