У Росії та Україні майже одночасно визначили володарів престижних премій сучасного мистецтва
Переможницею премії Кандинського стала професор детройтського університету Ірина Нахова, а премію PinchukArtCentre отримала Жанна Кадирова
12 грудня у Москві було визначено кращих представників сучасного мистецтва 2013 року. Всього таких премій у РФ є дві, одну вручають у Міністерстві культури, а іншу (премію Кандинського) з 2007 року започаткував культурний фонд «Артхроніка».
Премій Кандинського також дві: одна вручається молодому художнику (цього року її розділили двоє претендентів), друга, власне, і є головною. Цього року її отримала представниця школи московського концептуалізму (яка, щоправда, живе у США) Ірина Нахова.
Як і очікувалося, робота Нахової розглядалася в історичному контексті й традиційно висвітлювала тему «совка»… Традиційно, бо зі схожими проектами росіяни вже не раз штурмували різні міжнародні бієнале та арт-виставки. І не завжди безрезультатно! Проте цього року, як відзначають критики, і вибирати на премію Кандинського було особливо ні з кого… Тому нагорода цілком заслужено перейшла до американської професорки, котра, до слова, претендувала на неї вже втретє.
Описувати роботу, що складається з відео та кількох оброблених фото, важко. Та й не люблять цим займатися критики. Хоча, якщо спуститися із захмарних арт-вершин, ідея проста, як (вибачайте за порівняння) і сам «совок». Діти без облич виростають у чудовиськ із дорогими краватками та закривавленими фізіономіями. Недарма робота не має навіть назви – все ясно без слів!
Тим часом у Києві майже непомітно (що зрозуміло на тлі останніх подій) 6 грудня було вручено головну премію PinchukArtCentre. Отримала її вже відомий український митець Жанна Кадирова. Наша художниця хоч і молодша за російську колегу, але впевнено завойовує визнання своїми оригінальними ідеями. Це саме її цементні прожектори прикрашають київську Пейзажну алею, вона ж представляла Україну на Венеціанській бієнале. І, крім ідей цементувати світло, у Жанни є ще чимало проектів.
За збігом обставин її робота-переможець «Монументальна пропаганда» теж відсилає нас до комуністичного минулого. Тільки от підхід в української художниці значно свіжіший за «замалюй Сталіну вуса і ти вже сучасний митець». Використовуючи прийоми радянського монументалізму, зокрема ідеї фресок із сюжетами «гірники і поварихи», вона з допомогою старих прийомів показала сучасну ідеологію. Надихнула художницю всім популярна реклама парфумів «Ерос», в якій і досі потопає Київ. Ерос, який «косить» під слюсаря другого розряду, – це вже визначна задумка, погодьтеся.
Міжнародне журі (до речі, більш представницьке, ніж у російському конкурсі) оригінальність оцінила. Мабуть, так само, як і небажання української художниці зациклюватися на «червоній» радянській темі, а шукати нові форми та сюжети. Шкода лише, що премія PinchukArtCentre в чотири рази менша за премію Кандинського (40 000 євро). Але віримо, що в нашої художниці буде вагоміше міжнародне визнання.
