У пошуках політичної волі: чи буде росія визнана терористичною державою?
За останні 5 місяців терор росії досяг апогею – скоєно майже 23 тисячі воєнних злочинів проти цивільних, зокрема журналістів світових ЗМІ, які показували правду про її злочинні дії.
Останнім часом в медійному просторі дуже багато розмов про необхідність негайного визнання росії терористичною державою.
Тероризм притаманний людській цивілізації з найдавніших часів
Існує багато визначень цієї категорії, але загально визнанного немає. У широкому сенсі тероризм – це використання або загроза застосування насильства для досягнення політичної, релігійної або ідеологічної мети.
В середині 1960-х з’являється поняття міжнародний тероризм. Цілями міжнародного тероризму є дезорганізація державного управління, завдання економічної та політичної шкоди, порушення підвалин суспільного ладу, які мають, на думку терористів, мають мотивувати владу до зміни політики. Проте загально прийнятого визначення і тут теж немає. Основними ознаками міжнародного тероризму є глобалізація та опора на екстремістську ідеологію. Також відзначається загроза використання не конвенційної (ядерної, хімічної та бактеріологічної) зброї. Дії росії, безумовно, підходять під всі ці ознаки. Резолюція № 1373 Ради Безпеки ООН від 28 вересня 2001 р. щодо міжнародного тероризму не була досконалою.
Проте в центрі суспільного дискурсу тероризм опинився після актів 11 вересня 2001 р в США. Він одразу став дослідницьким трендом. Потужна команда Інституту історії України випустила фундаментальну працю (Політичний терор і тероризм в Україні. XIX–XX ст.: Історичні нариси / Відп. ред. В. А. Смолій. – К.: Наукова думка, 2002. – 952 с.). Мені особисто з того часу довелося керувати десятками курсових, бакалаврських магістерських робіт де йшлося про тероризм.
Діяльність росії цілком потрапляє під визначення тероризму, зокрема міжнародного.
Водночас варто застерегти, в сучасному міжнародному праві немає поняття держава-терорист і воно є виключно політичним терміном. (Хоча можливо, на часі ліквідувати цю прогалину в ньому). Визнання Верховною Радою України та Сеймом Литви росії державою-терористом на мають, на жаль юридичних наслідків. Насправді, з позицій міжнародного права з 2014 року в Україні відбуваються не російські терористичні акти, а її системні міжнародні злочини.
З іншого боку, поняття «Держава – спонсор тероризму» має юридичне підгрунтя, але лише законодавсті США. В цьому контексті логічним є звернення до Конгресу США щодо визнання Росії державою-спонсором тероризму, прийняте Верховною радою 3 травня. Якщо США відгукнеться на цей заклик, то має відбутися посилення санкцій, але навряд чи це суттєво вплине на росію.
Втім заклики визнати росію державою-терористом лунають від Президента України, Голови уряду, Генеральної прокурорки…
Після атаки на Вінницю Президент України В.Зеленський звертаючись до Демократичного світу вимагав, щоб росію офіційно визнанали державою-терористом. Проте це неможливо, бо немає юридичного підгрунття. І саме Зеленський на засіданні Ради Безпеки ООН 28 червня лише запропонував ввести поняття «держава-терорист» та визнати злочинні терористичними дії російської армії в Україні.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль теж закликав ЄС визнати Росію країною-терористом, оскільки її армія систематично й у значних масштабах здійснює терористичні акти проти цивільного населення.
І на думку відстороненої генеральної прокурорки України Ірини Венедіктової, росія має бути визнана державою-терористом. Вже 8 років маємо цьому жахливі докази, а за останні 5 місяців її терор досяг апогею – скоєно майже 23 тисячі воєнних злочинів проти цивільних, зокрема журналістів світових ЗМІ, які показували правду про злочинні дії росії.
Тобто в суспільно-політичному, медійному дискурсі використання терміну країна-терорист, яка фактично вже зруйнувала основи світової безпеки, є виправданим. Так само, як і доказів того, що росія повністю відповідає критеріям статусу «країна-спонсор тероризму» достатньо.
Світовому співтовариству, колективному Заходу варто почути такі заклики, бо часу обмаль! Росія нещадно навмисно винищує населення нашої країни, чинить терор на окупованих територіях. Тобто, ситуація вимагає негайною модернізації міжнародного права, а саме юридичного визначення терористичної держави та нового рівня притягнення росії до міжнародного правової відповідальності.
Втім для цього потрібна політична воля. Але для цього колективний Захід по-перше має усвідомити власну безпосередню небезпеку через дії росії і припинити її боятися (доречно нагадати слова папи Івана Павла ІІ: «Не бійтеся!). А по друге, позбавитися корупційної складової власної політики. Припинити продаватися за кроваві російські гроші та енергоресурси. Це дуже складно, і схоже, поки не реально.
Тільки кардинальне посилення всебічного тиску Заходу разом з героїчними зусиллями Збройних Сил України спроможне перемогти росію. Інших альтернатив поки не відстежується.
Ігор ТОДОРОВ, директор Центру міжнародної безпеки УжНУ, професор