У новообраному Європарламенті є критики України. Але прихильників більшість
У вівторок, 1 липня, розпочалася перша сесія Європейського парламенту нового скликання. Deutsche Welle проаналізувала списки новообраних євродепутатів і дізналася, хто з “друзів України” серед парламентарів минулого скликання знову переміг на виборах і відстоюватиме українські інтереси протягом наступних п’яти років, а від кого з новообраних європейських законотворців варто очікувати негативного ставлення до офіційного Києва
Хто не пройшов до ЄП
Відсутність прізвища польського політика Павла Коваля (партія “З Польщею разом”) у списку євродепутатів-2014 викликала в Україні, мабуть, найбільше розчарування. У Європарламенті Коваль був співголовою групи парламентського співробітництва з Україною, неодноразово очолював місії спостерігачів ЄП на українських виборах, близько знайомий з Петром Порошенком та багатьма впливовими українськими політиками. Він послідовно критикував Європарламент за аморфність у ставленні до України, неодноразово закликав негайно надати їй перспективу членства в ЄС та ввести безвізовий режим.
Не звучатимуть з трибуни Європарламенту й виступи іншого польського політика, Павла Залевського (партія “Громадянська платформа”). У Європарламенті він обіймав посаду заступника голови комітету з питань міжнародної торгівлі і був безпосереднім автором угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка є частиною Угоди про асоціацію.
Польський депутат-соціаліст Марек Сівець, який двічі обирався до ЄП і користувався там вагомим авторитетом, теж програв нинішні вибори. Він системно відстоював ідею євроінтеграції України і чудово орієнтується у всіх тонкощах її внутрішньої політики.
Друзі України
Проте, незважаючи на поразку на виборах цих депутатів, польська група “друзів України” буде так само широко представлена у ЄП такими важковаговиками як Єжи Бузек, Яцек Саріуш-Вольський, Анджей Гжиб, Ричард Легутько.
Так само впливовим буде й проукраїнське лобі у Європарламенті від Німеччини, представниками якого залишаться член Європейської народної партії Ельмар Брок та лідер “Зелених” Ребекка Хармс.
Ельмар Брок, керівник комітету з питань зовнішньої політики у Європарламенті минулого скликання, має вплив не лише серед членів своєї політичної групи. Прямий і часто різкий у висловлюваннях, він ніколи не приховував своєї антипатії до режиму Віктора Януковича і наголошував, що українці самі обрали і довели своє прагнення рухатися в бік Європи.
Ребекка Хармс, яка неодноразово приходила на засідання ЄП з українським прапором на плечах, зустрічала Новий 2014 рік на київському Майдані. Однією з перших вона застерігала своїх колег, що “після завершення Сочинської олімпіади Путін візьметься за Україну” і звинувачувала їх у нерішучості щодо надання більшої підтримки Україні.
На нинішньому, вирішальному етапі ратифікації та імплементації Угоди про асоціацію з ЄС, Україна може розраховувати на підтримку у Європарламенті в особах нідерландського депутата від політичної групи “Альянс лібералів і демократів за Європу” Йоганна Корнеліуса ван Баалана та британського консерватора Чарльза Теннока. Обидва депутата входили до складу комітету з питань зовнішньої політики і відносять себе до категорії політиків-геостратегів, котрі вважають, що останні події у Європі треба розглядати у контексті світової геополітичної гри, у якій Україні відведена відповідальна роль.
Політики, які втомилися
В особі румунського позафракційного депутата, колишнього міністра закордонних справ Румунії Адріана Северина Україна мала потужного захисника своїх інтересів у Європарламенті. Проте він ухвалив рішення не балотуватися до ЄП на нинішніх виборах. Як розповів у приватній розмові з DW помічник Адріана Северина, після гучного корупційного скандалу, який вибухнув у ЄП у 2011 році і у який опинився втягненим румунський політик, у нього виникли серйозні проблеми зі здоров’ям, тому Адріан Северин вирішив відмовитися від політичної боротьби за крісло європарламентаря.
Ще один з найавторитетніших євродепутатів, прізвище якого незмінно згадувалося серед імен авторів всіх резолюцій ЄП щодо України, вирішив не балотувався на нинішніх виборах у зв’язку з поважним віком. 81-річний литовський політик, Вітаутас Ландсбергіс, мабуть, найліпше серед євродепутатів знається на процесах, що відбуваються на пострадянському просторі. “Інколи я намагаюся пояснити своїм колегам у Європарламенті, котрі наполягають на тому, що Росія повинна стати нашим стратегічним партнером, що для Росії партнер – це той, кого треба здолати, перемогти і поставити на коліна”,- сказав литовський політик в інтерв’ю DW.
Нові обличчя
Проте від Литви на виборах до Європарламенту пройшов онук Вітаутаса Ландсбергіса, 32-річний Габріеліус Ландсбергіс (партія “Союз Вітчизни”). Його поява на політичній сцені викликала шквал критики у Литві. В інтерв’ю литовській пресі Габріеліус Ландсбергіс заявив, що часто радиться зі своїм відомим дідом, а в Європарламенті збирається опікуватися питаннями безпеки країн Східного партнерства і проблемами білоруської опозиції.
Сенсацією нинішніх виборів стала і поява у Європарламенті депутата з українським корінням і громадянством. Ним стала викладач Закарпатського угорського інституту Андрея Бочкор, яка виграла вибори від правлячої партії Угорщини “Фідес”. В одному зі своїх інтерв’ю Андрея Бочкор заявила, що у Європарламенті планує “сприяти інтеграції України в Євросоюз, а також представляти інтереси угорської громади Закарпаття”.
Європейські радикали проти України
Депутат від Латвії Тетяна Жданок (партія “Російський союз Латвії”), яка входила до групи “Зелених” у ЄП, активно опікувалася і опікуватиметься в наступні п’ять років українською тематикою в ЄП. Вона має репутацію лобіста російських інтересів і під час дебатів з українського питання не раз намагалася переконати депутатів, що російськомовне населення в Україні потерпає він переслідувань і що євроінтеграція принесе країні зубожіння і занепад.
В утисках національних меншин Україну за кожної зручної нагоди звинувачувала і угорська депутат від радикальної партії “Йоббік” Крістіна Морвай, яка також переобралась до Європарламенту на наступний термін. Головна теза її виступів: Європарламент допомагає Україні, закриваючи очі на порушення прав тисяч угорців на Закарпатті.
У парламенті минулого скликання представники праворадикальних партій не входили до складу жодної політичної групи, залишаючись позафракційними. І саме депутати радикальних націоналістичних партій з Угорщини, Болгарії, Нідерландів, Австрії найбільше критикували події в Україні і завжди голосували проти резолюцій на підтримку країни. З огляду на те, що в результаті виборів-2014 кількість депутатів, які представлятимуть у Європарламенті крайні праві партії, виявилася безпрецедентно високою, можна очікувати, що антиукраїнська риторика буде звучати у стінах ЄП частіше. Проте, оскільки праворадикалам так і не вдалося сформувати у Європарламенті власну фракцію, ступінь впливу цих депутатів на вироблення політики ЄП щодо України, скоріш за все, буде незначним.
За матеріалами Deutsche Welle
Не забывайте, что нас русских во всей Укаине миллионы, и мы не только в лугандоне.Мы что, тоже фашисты? Опомнитесь уже, окститесь
и что же творят “фашисты” на Украине, расскажи, может тебе с кремля виднее что у меня в стране происходит, заодно подскажи где мой второй носок, ищу второй день, пару не могу сложить, а то я смотрю вы мля там в рашке все про нас знаете