У липні етнофестами накриє всю Україну…
Фолк, чи етномузика вже понад десяток років «бродить» Європою, але натхнення музичних гуртів і виконавців від народної музики не зменшується. Навіть переможниця цьогорічного Євробачення Еммілі де Форест, як колись і наша Руслана, «порвала» зал своєю world music
Наче скільки років минуло, а «етно» не тільки не згасає, а навіть набирає обертів, трансформуючись чи вливаючись в інші стилі. Не всі наші українські виконавці підтримують цю тенденцію. Наприклад, лідери групи «Вій» Дмитро Добрий-Вечір і засновник «Самі Свої» Олег Сухарєв відверто говорять, що втомилися від такої кількості псевдонародної музики. Але нові гурти радо підтримують стару тенденцію, і етнофести вже тримаються на піку понад десять років.
Що маємо на сьогодні? 6–7 липня рівно десятий раз на Співочому полі розгуляється «Країна мрій». Характерним трендом етнофестів стає турбота про навколишнє середовище. Цього разу Олег Скрипка обіцяє поєднати музику та спорт. І все це – в екологічно чистій обгортці. «Країна мрій», здається, знову впритул наближається до народних традицій. Але відродження та сліпе наслідування – трохи різні речі. Найцікавішим моментом фесту обіцяє стати кобзарський слем, ініційований фіналістом шоу «Україна має талант» Ярославом Джусем. Повернення старовинного музичного інструменту у звичне користування українськими групами є якраз тим, за що хочеться подякувати нашим любителям народненького. А закордонним гостям варто займати чергу, аби взяти майстер-класи в українських world-музикантів із кобзами – такого у світі немає.
«Старенький» «Тарас Бульба» веде свою історію ще з 1991 року. Але 12–14 липня Дубно знову приймає гостей. Єдиний нюанс – фестиваль наче має приставку «рок», але на сцені все ті ж самі «ВВ», «Кому Вниз», «Борщ». «Перкалаба» знову виводитиме: «А ти гулєй, гулєй, гулєй, бо получиш бамбулєй». Уже чесніше висловилися засновники етнофестивалю «Підкамінь», що відбудеться 19–21 липня в однойменному місті Бродівського району Львівської області. Родзинка цього свята – його літературна частина. А ще на любителів етно-музики чекає… звісно, рок-сцена, де виступлять (вгадайте хто?) «Кому Вниз», «Тартак» та «Ot Vinta!». Від зміни назви, як бачимо, склад учасників не міняється. Дехто з музикантів навіть висловлює думку, що «етно» – музика, дозволена політикумом. Бо що в тому поганого? Зібралися люди, одягли вишиванки, заспівали, затанцювали – на ранок і пригадати нічого! Тому і йдуть у нас усі стилі та групи під крило народників. Там і мухи не кусають, і співати можна, що забажаєш. Звісно, хочеться вже чогось свіженького та гостренького від нашої чи то рок-, чи панк-, чи етноестради? Але за те можна й «бамбулєй» отримати. Тож давайте радіти тому, що є. Принаймні весь липень уже розписано… І не забувайте одягати вишиванки!
