У Києві хочуть реконструювати хрущовки… не відселяючи мешканців

На збільшення житлової площі після капремонту теж не варто сподіватися

Щойно «ПіК» написав про намір Віктора Януковича зайнятися «капітальним ремонтом» України, як звідусіль посипалися звістки про будівельні ініціативи місцевої влади. Поговоримо про одну з них – незвичайний метод реконструкції застарілого житлового фонду.

Про специфіку «хрущоб»

За даними Київської міськдержадміністрації, на так звані хрущовки у столиці України припадає близько 15 % житлового фонду. З цих будинків 60 % застарілого житла – майже десята частина житлофонду Києва!

Ці «хрущоби» потрібно або знести, або капітально відремонтувати, а коштів на це, ясна річ, катма! Є й інші кричущі проблеми, перша з яких (після фінансової) – це відселення мешканців. Згідно з чинним Законом України № 525-16 від 22 грудня 2006 року «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», мешканців мають відселяти «за умови попереднього надання їм інших рівноцінних за площею та кількістю кімнат жилих (нежилих) приміщень у межах кварталу (мікрорайону) комплексної реконструкції населеного пункту».

На практиці якщо людям із центру столиці запропонують переїхати в один зі спальних районів – це ще по-божому. Бо можуть і місто-супутник запропонувати: Бровари, Димер, Ірпінь тощо. Адже зазначений закон був виписаний під неіснуючі радянські реалії, тоді як зараз через брак коштів у місцевих бюджетах реконструкцією займаються приватні компанії, які не мають маневрового фонду житла. Інвестор і визначає, яке житло з його точки зору рівноцінне квартирі, що підлягає реконструкції!

У хрущовок своя специфіка. За півстоліття, що минуло від їхнього спорудження, у крихітних двокімнатках (одна кімната прохідна) із суміщеним санвузлом встигли померти одне покоління та вирости ще два. Старим, які звикли до тісненьких «хрущоб», буває важко пристосуватися до просторіших приміщень. Вписатися у визначений законом коефіцієнт 1,5 при збільшенні нової житлоплощі в такій ситуації теж непросто. А ще ж є зростання комунальних платежів за нову квартиру!..

Тож нерідко літні люди благають залишити їх у звичних «хрущобах». Або ж переселити в такі ж, хоча зараз подібних квартир не будують.

Схоже на жарт, але…

Окреслена проблема актуальна не лише для Києва, а й для всіх міст, де на межі 50–60-х років активно зводилися квартали економного житла. Просто в столиці хрущовок найбільше, тож і проблема гостріша. Саме тому в Києві знайшли воістину революційне рішення: виконувати капремонт… без відселення мешканців!!!

«Сучасні технології дозволяють повністю модернізувати будинок, коли там живуть люди… Ми розробимо прискорений план ремонту й чітко пропишемо, у які години будуть працювати будівельники», – цитує інтернет-газета Vesti.ua заступника голови парламентського Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Володимира Сальдо. За його словами, реконструкція передбачає утеплення будинку, надбудову ще одного поверху (житлової мансарди) й установку ліфтів.

Якщо вірити виданню Vesti.ua, Київська міськдержадміністрація разом із холдинговою компанією «Київміськбуд» має намір розробити проект і провести реконструкцію застарілого житлового фонду на Подолі в Києві. При реконструкції будинків може бути розглянутий варіант добудови кількох поверхів, за рахунок продажу квартир у яких забудовник зможе відбити витрати на проведення робіт. Проект можливо втілити у життя, прописавши на законодавчому рівні певні норми й умови заміни старого житлового фонду новим. Цим зараз нібито опікується Конфедерація будівельників України.

Ідея красива, хоч і скидається на жарт. Та при пильному її розгляді виникають великі застереження. Насамперед хрущовки потребують капремонту – отже, належать до зношеного житлового фонду. Тоді як перевірятиметься стан фундаментів і несучих стін цих будинків без відселення людей? Де гарантія, що фундамент і стіни витримають надбудову ще одного поверху – мансарди? А якщо раптом надбудують не один, а два-три поверхи?..

Чи дозволяють згадані «сучасні технології» у разі потреби укріпити фундамент і несучі стіни без відселення людей? А що станеться з мешканцями, якщо будинки раптом почнуть руйнуватися просто в ході реконструкції? Хто нестиме відповідальність за здоров’я та життя мешканців?

Ліфтове господарство у великих містах складає неабияку проблему. Дійшло до запровадження платних ліфтів… Чи витримають відповідні служби посилене навантаження після появи додаткових ліфтів майже у 10 % будинків?!

Як житимуть невідселені мешканці хрущовок (зокрема, пенсіонери-домосіди) увесь період реконструкції – з інтенсивними будівельними роботами буквально у себе на голові, посеред будівельного сміття? Чи дотримуватимуться будівельники заздалегідь визначеного добового розкладу робіт навіть при відставанні від графіка чи авралу?

Як бачимо, запитань багато, відповідей – жодних.