Трохи Львова в Донецьку
Чи знають «донецькі», хто такі батярі? Ні? Тоді їм обов’язково треба завітати до «Театральної вітальні» на музичний вечір «Тільки у Львові»!
Такою є назва чудового міні-спектаклю, який Донецький театр музики і драми подарував своєму місту. Тепер і в Донецьку можна знайти трішечки Львова. Дозволити собі легковажний галицький флірт і філіжанку запашної кави.
Саме у Львові від середини ХІХ до 40-х років ХХ століття існувала міська батярська, як нині кажуть, субкультура. Слово «батяр» має угорське походження й означає веселого гульвісу, авантюрного бешкетника.
Основний девіз батярів – «Любити Львів, жінок і жарти» – подобається і донецьким глядачам. Музичний спектакль у театральній вітальні «Прем’єр» ведуть чотири актори та струнно-духова група Донецького музично-драматичного театру. В програмі – історичний екскурс в атмосферу буття львівських міщан. Майже два десятки пісень, жартівливі діалоги з публікою, частування кавою та цукерками від «Львівської майстерні шоколаду», авторське пиво й навіть бонусна стопка горілки з рук пані Зоряни (артистки Зоряни Дибовської) для найактивнішого учасника дійства. Долучені до батярської розваги гості танцюють і співають разом з артистами.
Цікаво, що в нашому театрі як острівок львівської культури є справжня галицька діаспора. Саме завдяки їй ми бачимо на проекторі раритетні світлини львівських вулиць і фотопортрети городян, насолоджуємось автентичною говіркою та відчуваємо атмосферу міста, як кажуть, «і перших рук». Таке цікаве явище, як львівська ґвара – міська говірка, що має українську, польську та єврейську основи, – дуже заінтригувало донецьку публіку. А щоб бути «в темі», кожен відвідувач театральної вітальні отримав листівку з батярським словничком.
Постановник цієї, як відмічають глядачі, «шедевральної» музичної програми, заступник директора театру дрогобичанин Олег Михайлович Пшин поділився секретами задуму. Так, були побоюваннями стосовно того, як сприйме «частинку Львова» донецька публіка. Але директор і художній керівник театру Марк Бровун підтримав ініціативу щодо постановки, бо саме зближення культурних шарів і гумор роблять південь, схід і захід України ментально ближчими. «Спорідненість батярів з одеськими биндюжниками проявляється в манері франтуватого одягу, жартівливій говірці й навіть інтонаціях», – ділиться спостереженнями Олег Михайлович.
До речі, гості кажуть, що кавовий аромат і аура непідробного захоплення цим жартівливим жанром багато кого спонукає сісти в найближчий потяг до міста Лева.
А поки ми тут – як кажуть львів’яни: «Запрошуємо вишукане панство на вечір в стилі ретро… Із собою мати: добрий гумор, бажання до забави, блиск в очах і посмішку на вустах!
Як сє бавіць, то сє бавіць!!!»
Тож… «Гулять так гулять!»
Лариса БІЛОЗЕРОВА,
м. Донецьк
Фото В’ячеслава Пащука та Лариси Білозерової
