ТЕРОРИЗМ у КІБЕРПРОСТОРІ та ІНФОПРОСТОРІ. Російський слід
До об’єктів можливих терористичних посягань належить і інформаційний простір
Вже повідомлялося, що Центр досліджень Росії (керівник – В.С.Огризко) планує 29 листопада 2019 року провести конференцію «Росія і тероризм: вороги чи союзники?»
На чому б я зосередився, виступаючи на цій конференції?
Автор – Олег Бай,
Надзвичайний і Повноважний Посланник,
член правління МГО «Міжнародна Антитерористична Єдність»
У Москві, у міжнародній, транзитній зоні аеропорту російськими силовиками затримана, піддана обшуку та заарештована (бо в неї виявили пакетик з наркотиками) громадянка Держави Ізраїль.
Її ув’язнили, заборонили зустрічі з матір’ю, бо не можна спілкуватися івритом, і тримають…
Здавалося б, нічого надзвичайного, якщо взяти до уваги «хапальну» практику російських силовиків. Втім, ми з Вами могли це вже невдовзі з’ясувати, є одне але. Заарештовану та ув’язнену ізраїльтянку Росія воліла б обміняти на хакера, який утримується в Ізраїлі та має бути виданий… Сполученим Штатам…
Що ж такого незвичайного у звичайному, здавалося б, хакері?
А те, що на переконання американців він є активною ланкою у ланцюжку російських злочинів, які у сучасному світі отримали назву – кібертероризм.
Так, використання або загроза застосування насильства для досягнення політичної, релігійної або ідеологічної мети – те, що протягом десятиліть вважалося найхарактернішою ознакою, визначенням тероризму. Те, що ми мали можливість бачити на телеекранах: смертники-шахіди, автомобілі, спрямовані на натовп, на групи людей, наприклад, у Лондоні, у Ніцці, стрілянина у церквах, мечетях, синагогах – від Америки до Австралії, літаки, що вибухають у повітрі або спрямовуються на хмарочоси. Те, що відбувалося майже у нас на очах у нашому Києві – підрив громадських діячів, журналістів чи старших офіцерів у автівках на вулицях, розстріли впритул у середмісті політичних противників. Чи те, що попервах вражало єзуїтською витонченістю: чай з полонієм, «новачок» на ручках дверей у тій самій Великій Британії.….
Це – тероризм. І – російський хакер???
Трохи прикладів, усього декілька, лише цього року. І лише тих, де «вуха» Росії не вдалося приховати.
«Росію звинувачують у надсиланні погроз у СМС британським військовим» («Телеграф».жовтень 2019).
«У Гельсінки пройшла презентація книги Джессіки Аро«Putinin trollit» – «Тролі Путіна: правдиві історії з фронту російської інформаційної війни».
«Тероризм у Європі: Кремль запустив механізм «нової хвилі» (Форейнполісі)
«Росія практикувала удари зграєю дронів».
«Під час наближення російських бомбардувальників виникали збої у аеродромному обладнанні… та зв’язку з нашими цивільними рейсовими літаками» … «Під час навчань НАТО у Норвегії також спостерігалися збої у роботі систем навігації» – зі скандинавської преси.
«Російський полковник свідчить у Вашінгтоні про втручання у мобільний зв’язок»…
«Британські вояки отримували СМС з погрозами. Російський слід» -британська преса…
В Естонії, за повідомленнями місцевої преси, вояки та члени їх сімей також отримували СМС-погрози….
До СМС, які надсилалися з Росії та тимчасово окупованих територій Донбасу на адресу українських вояків, ще повернуся.
Зазначу лише, що ми, до речі, спільно з пані Елізою Івонен публікували інформацію про ці теракти у Фейсбуці, у групах «Міжнародна журналістика України» та «Суспільство протидії тероризму»…
Необхідно визнати, що світ, хоча й з оперативністю, яка могла б бути кращою, реагував на ці загрози.
Насамперед, Глобальна контртерористична стратегія ООН, ухвалена ще у вересні 2006 року, з року в рік, з кожним новим «Огядом» намагалася враховувати нові загрози та виклики.
У Європі у 2017 році запущено проект «Федерація кібердіапазонів» – який передбачає спільну роботу для поліпшення кіберможливостей та кібербезпеки для одинадцяти країн ЄС та Єврокосмічної агенції. Підсумки першого етапу реалізації проекту буде підбито під керівництвом Фінляндії до кінця поточного року.
І я повністю погоджуюся з висновком, зробленим ще два роки тому вельмишановним дослідником Віталієм Мартинюком, що в ЄС Росію, так само, як ІДІЛ, вже починають визначати як причину гібридних загроз.
Відомо також, що Радбез ООН у лютому 2017 року схвалив подану Україною резолюцію про захист критичної інфраструктури від терористичних атак, а у березні цього року схвалив ініційовану Францією резолюцію проти фінансування тероризму.
А ще у грудні 2018 року ООН ухвалила резолюцію стосовно кібербезпеки.
Звичайно, я не пов’язую (хіба, з долею гумору) ухвалення цієї резолюції з проведенням у жовтні того самого року, за два місяці до резолюції ООН, Міжнародною неурядовою організацією зі статусом учасниці діяльності Ради Європи «Міжнародна антитерористична єдність» форуму у Києві з проблематики загроз авіаційного, космічного, екологічного та кібертероризму.…
Але маю з певною гордістю сказати: чи не вперше тема порушена нашою, вітчизняною, з європейським статусом , МГО відкрито, голосно, порушена в Україні на міжнародному рівні…
Крім того, наголошу ще на подіях, очевидно, відомих вам, але, на моє глибоке переконання, таких, що потребують знову та знову повернення до них.
Це – київська вереснева 2019 року конференція «Україна-НАТО-ЄС: фокус на інформаційну кібербезпеку».
Саме на цій конференції зроблено наголос: Росія проводить масштабні інформаційні атаки проти Європейських держав. І Україна стала майданчиком для найновіших методів впливу на громадську думку.
Також вереснева, також київська конференція, проведена ще під орудою тодішнього Мінінформу – «Інформаційна безпека: сучасний стан, проблеми та перспективи».
Згадаю принагідно і виступ у липні ц.р. Постпреда України Володимира Єльченка на відкритих дебатах Радбезу ООН, в якому, зокрема, він зазначив: «Ми визнаємо нагальну потребу додаткових ефективних заходів протидії новітнім тенденціям у тероризмі та організованій злочинності. Зокрема, коли тероризм та кримінальні компоненти безкарно інтегруються до державної політики… що призводить до брутальних порушень міжнародного права… Україна продовжує зазнавати таких наслідків, опираючись російській гібридній агресії вже понад 5 років…»
І, нарешті, свіженьке:
4-5 листопада у Ханасаарі Гельсінська Дослідницько-аналітична служба Hibrid CoE провела нараду експертів академічного експертного пулу та НАТО з проблематики захисту інформації в епоху гібридних загроз.
7 листопада цього року у Брюселі відбулися 13-ті збори Групи Східного партнерства з безпеки.
Усі матеріали зазначених заходів є у відкритому доступі, тому не забиратиму ваш час на подробиці.
Хоча, є ще один дуже важливий документ, і теж у відкритому доступі, документ, який чітко акцентує на антитерористичній безпеці держави, захищеності об’єктів можливих терористичних атак (як тут не згадати, зокрема, ухвалену за Ініціативою України Радбезом ООН Резолюцію з проблем захисту об’єктів критичної інфраструктури, до якої, на жаль не належить ні мозок, ні суспільна свідомість).
Документ, у якому прямо зазначено: до об’єктів можливих терористичних посягань належить і інформаційний простір.
Документ, який чітко визначає відповідальні за антитерористичну безпеку держави органи та структури.
Документ, ухвалений у воюючій державі. Затверджений Указом Президента (№ 53/2019). Назва документу – «Концепція боротьби з тероризмом в Україні».
І тут я дозволю собі повернутися до минулорічної конференції» Міжнародної антитерористичної єдності», яка визначила невідкладні завдання і у сфері вдосконалення вітчизняного законодавства, і у трансформації відповідальних за боротьбу з тероризмом органів, і у протидії громадянського суспільства тероризмові.
Визначила точно. Можна звірити з положеннями названої Концепції. Визначила понад рік тому…
Але… Але, як казав класик – «маємо те, що маємо»… І поки нові обличчя роблять вигляд що вони або про цю Концепцію не чули, або не збираються у нападах войовничої миротворючості її виконувати, ворог, реальний ворог системно, послідовно вдається до наступального тероризму як у кіберпросторі, так і в усій інформаційній сфері.
Про це – у наступній публікації.
Далі буде.
