Таємниця грузинської бані: «Впізнаю! Впізнаю брата Вітю!»

Якби знали ці два  непересічні політичні лідери, увіковічені фотографом за півхвилини до обіймів, що через якихось пару років «бескорыстная дружба мужская» піднесе їм такий неприємний сюрпрайз!

Що доведеться виправдовуватися за невинні чоловічі розваги – з милом, медом та одноразовими капцями. А сама дружба опиниться під загрозою через чиюсь непроходиму хуторянську тупість.

Із мухи слона змайструвала правляча в Грузії коаліція під назвою «Грузинська мрія», відразу після того, як прибрала до рук і опублікувала  раніше засекречені документи про розходи Спеціальної службу держохорони. При цьому члени тамтешнього уряду  звинуватили президента Саакашвілі у нецільовому використанні бюджетних коштів: виявляється, ССДО  заплатила 150 тисяч доларів за святкування Нового року президентом та його вассалами, а також фінансувала дорогі подарунки, які він наліво і направо роздавав  своїм приятелям.

Перша реакція  будь-якої психічно здорової людини вкладається у вислів  «Ваша Галя балувана». Грузинські мрійники,  здається, вже  зовсім «не від світу цього»  – життя не бачили, пороху не нюхали. Не в сенсі Петра Олексійовича,  а в переносному розумінні цього крилатого вислову. Завітали б на екскурсію до України, із відвідуванням  Межигір’я та інших оазисів розвинутого комунізму в окремо взятій родині… На власні б очі побачили, що їх Мішико – агнець божий в порівнянні із Самі-Знаєте-Ким.

Втім, самим резонансним  серед викривальних документів виявився  касовий ордер дворічної давнини, датований 6 квітня 2011 року, – на банне обслуговування такого собі громадянина Ющенко із компанією. Статті розходів: медовий масаж, пляшки з водою, чайники з чаєм, банки з варенням, мило, шампунь, одноразові капці тощо. Всі ці банні задоволення веселої компанії  із семи осіб обійшлися грузинському бюджету аж у 591 ларі . По-нашому – у 357 доларів, які  і оплатила вищеназвана служба, контрольована на той момент Саакашвілі.

Ну і що? Помилися люди, розслабилися, попили чаю. Розцінки як для обслуговування високих гостей – більш ніж демократичні. Що тут надзвичайного? Ще б рулони туалетного паперу порахували .  Найбільш дивовижною є реакція самого Віктора Андрійовича. Незрозуміло з якого переляку він почав відчайдушно спростовувати грузинські документи, використавши для цього свою важку артилерію – прес-секретарку Ірину Ваннікову, у якої зафіксований кожен чих  улюбленого шефа. За її логікою, обнародуваний касовий ордер   –  підлі інсинуації недоброзичливців.  Шеф у той день не мився!  І взагалі з України не виїжджав.  Бо  займався в Києві  партійними справами. Однак, незважаючи на це , Віктор Андрійович готовий відшкодувати  збитки грузинським властям у вигляді  400 баксів, меду, варення, і миючих засобів. Як то кажуть, ось вам «на злидні». Нате  і  подавіться.

Взагалі-то дивна реакція. Нервова якась, неадекватна. Якщо не був – навіщо розкидатися матеріальними цінностями? Їх з успіхом можна прилаштувати і в Україні.  Якщо був – на фіга  заперечувати очевидне і задокументоване? Ну пішов ти в баню зі старим другом. Нормальні  ж абсолютно речі. Ніхто ж нічого поганого не подумає, бо поважні люди. (Точніше, не подумали б – якби сам Андрєїч все не зіпсував своїми незрозумілими комплексами.  А тепер  вже – біс його знає… )

Найнеприємніше в цій ситуації – що наш екс-президент своєю істерикою поставив друга у незручне становище. Тепер до Саакашвілі  придовбуватимуться журналісти з питанням:  то була баня чи не було? І що накажете робити чесному чоловікові? Сказати що була – означає  підставити друга,  фактично звинувативши його  у брехні. Сказати «Яка баня, ви шо?» – підставити себе, і без того з усіх боків підставленого.  Бідний Міхо… Ось якраз у таких випадках розумієш, що саме мало на увазі сонце руської поезії,  написавши  іронічно-гіркі безсмертні рядки: «Избавь меня, Господи, от друзей, а от врагов я сам избавлюсь».