Табачник залишиться у новому Кабміні? Опозиція готується воювати за освіту і науку

Про те, що Табачник зробив газету для вчителів недоступною в інтернет-версії,  повідомив голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко

За повідомленням telekritika.ua Томенко вже заявив, що звертатиметься до генерального прокурора України та в.о. прем’єр-міністра України з вимогою розібратися у ситуації, коли освітяни змушені купувати офіційну газету Міносвіти, яка, за його переконанням, мусить бути відкритою і доступною для будь-якого вчителя чи викладача.

За словами Миколи Томенка, у серпні 2013 року був виданий наказ МОН № 1081, згідно з яким щотижневій газеті «Освіта України» надавався статус офіційного друкованого видання Міністерства освіти і науки України.

«Проте на сьогодні дане офіційне друковане видання для вчителів, викладачів та інших освітян стало майже недоступним. По-перше, тижневик “Освіта України” не продається у газетних кіосках. По-друге, це видання досі не має власної електронної версії в інтернеті.Виявляється, “Освіту України” можна знайти в електронній бібліотеці друкованої періодики Presspoint.ua. Проте, у вільному доступі – лише перші 3 шпальти цього видання. А (мовою оригіналу)”Страницы 4-16 закрыты для чтения. Для получения полного доступа к данному номеру, Вам необходимо его оплатить”», – зазначає Томенко.

Передплата коштує: на місяць – 51,84 грн, три місяці – 155,52 грн, шість місяців – 311,04 грн. «Тобто, рік передплати офіційного друкованого видання МОН обійдеться освітянам на рівні гламурного глянцю – 622 грн!», – обурюється політик.

«Отже, межа заробітчанства і цинізму в міносвіти, очолюваним Дмитром Табачником, сягнула небаченої раніше міри. Адже освітяни зі своїми мізерними зарплатами, щоб дізнатися інформацію про основні тенденції освітнього і виховного процесу в країні та за кордоном, про нормативні документи чи новини в галузі освіти і науки, змушені передплачувати офіційне друковане видання міністерства, яке в наш час комп’ютеризації та інформатизації суспільства навіть не спромоглося створити електронну версію цієї газети», – зауважує Микола Томенко.

Справедливості заради відзначимо, що пан Томенко зі своєю стрижневою претензією до Табачника щодо неможливості для освітян прочитати міністерське видання у електронному вигляді, попав пальцем у небо. Опозиційний депутат погано гуглив. Бо насправді «Освіта України» є у вільному доступі на порталі «Пєдпреса». Так що інтернет-версією газети міністр не торгує. Там вистачає інших комерційних схем. Скажімо, нещодавно Інтернет ряснів інформацією про те, що Димитро Володимирович примудряється продавати освітянам власні накази.

Тож справа, скоріш за все, зовсім не у злощасній газеті. А в тому, що Томенку треба було саме зараз вкусити Табачника, який останнім часом не дає гучних інформаційних приводів. Причина може полягати в тому, що опозиція має побоювання (чи інформацію) про шанси Дмитра Табачника зберегти свою нинішню посаду у новому складі Кабміну.

Тому висновки наявні. Перший: Табачник має намір очолювати МОН, перетворений у непогану годівничку, і надалі. Другий: якщо кандидатуру Табачника буде запропоновано у новий кабмін, опозиція влаштує справжній рейвах. Третій: опозиція, а конкретно «Батьківщина» (до якої належить  пан Томенко), мабуть, має бажання ввійти у гуманітарний блок нового Кабміну.

Отже, суспільство невдовзі насолоджуватиметься справжнім парламентським ристалищем навколо крісла очільника МОНу.