Симоненко в Брюсселі відсвяткує ювілей весілля доньки Карла Маркса

Петро Миколайович за будь-яких політичних розкладів оживає на манер міфічного птаха-фенікса

Здавалося б, що комуністам нічого вже не світить у цьому складному житті через постійну зрадливу позицію. Останнім часом члени КПУ навіть у парламенті не з’являлися. Очевидно, через загальну внутрішньопартійну весняну депресію, продиктовану втратою годувальника в обличчі Віктора Федоровича. Далась взнаки і погроза заборони партії та спалена хатинка генерального секретаря.

Але після того, як Симоненко традиційно зареєструвався кандидатом в президенти, КПУ, що називається, «попустило». Партійці терміново відрядили Пєтю до Брюсселя – шукати підтримки та надихатися європейською енергетикою. Вочевидь, вояж до Москви був відкинутий як ідеологічно шкідливий в умовах, коли навіть робітники та колгоспниці клянуть Росію за кримську авантюру.

На щастя Петра Миколайовича, на загниваючому Заході ще залишились мастодонти, які є провідниками близьких українським комуністам ідей. Сьогодні Симоненко відбув до Брюсселя на зустріч з представниками лівих європейських партій. Про це йдеться на сайті КПУ: «Під час зустрічі йтиметься про бездіяльність нинішньої влади в умовах ескалації конфлікту між Україною і Росією, про розгул націонал-фашизму на території країни, а також про беззаконня та свавілля, що панують в цей час».

Лідер комуністів збирається зустрітись в Європарламенті з головою групи Європейські об’єднані ліві /Ліво-зелені Півночі (GUE/NGL) Габріеле Циммер. Ця «могучая кучка» налічує в Європарламенті аж 35 депутатів – 4,7% від загальної кількості європарламентарів. Тобто у Петра Миколайовича буде непогана авдиторія, готова сприймати тези про націонал-фашизм, беззаконня та свавілля.

Відлітаючи, Пєтя зазначив, що сподівається на розуміння та дієву підтримку з боку європаламентаріїв. Якщо б лідер комуністів ретельніше вивчав би історію рідного комуністичного руху, то про сподівання сьогодні забув би. Справа в тому, що всі ідеологічно тверді комуністи світу в цей день – 2 квітня – сумують з приводу непересічної дати: дня весілля доньки Карла Маркса Лаури із діячем міжнародного робітничого руху Полєм Лафаргом. Сталося це у 1868 році. А сумують комуністи тому, що ця «зіркова» пара кінець-кінцем чомусь закінчила життя одночасним самогубством. Є побоювання, що причиною стало обоюдне розчарування у партійній ідеології.

З огляду на цей знаковий момент, Петру Миколайовичу в Брюсселі нічого не світить. Не той день, щоб просити розуміння і підтримки. Бо союзи, які оформлюються у цей день, приречені самі бачите на який фінал. Але… Може, воно так і правильно буде. Бо скільки вже різні люди бажали Петру Миколайовичу разом із його партією «убицца оп стол», а результатів ніяких…