Світова політика, культурна дипломатія та бібліотеки. Не втратити час
Дні карантину – для дистанційного навчання та самоосвіти.
Попереду – ще, щонайменше, місяць.
Переконані, для тих, хто тимчасово в самоізоляції, за межами звичного робочого приміщення, хто, нарешті, має час для того, щоб присвятити його більше книгам та інтелектуальним програмам у світовому павутинні, для тих має велике значення вчасна підказка: де такі програми знайти, як відкрити для себе світ з нових ракурсів, у новому – часто-густо- несподіваному вигляді?
Традиційно за такими пошуками та підказками люди прямували до бібліотек.
Сьогодні, хоча більшість бібліотекарів України знайшла можливість, суворо дотримуючись карантинних та санітарно-гігієнічних вимог, працювати, традиційні походи користувачів бібліотек за знаннями вже неможливі.
Це, однак, зовсім не означає, що бібліотеки втрачають статус інтелектуальних центрів громад, а бібліотекарі – роль своєрідних компасів у океанах знань та інформації.
Тільки ми ж пам’ятаємо: компаси теж потребують уваги та догляду. Звичайно, кожне порівняння кульгає, але дозволимо собі нагадати: щоб збити корабель з курсу та зробити його легкою здобиччю, пірати підкладали під компас судна-потенційної жертви-сокиру…Чомусь це згадалося, коли бачимо інформаційно-дезінформаційну зливу порад деяких «експертів» з приводу короновірусної пандемії.
Щось схоже відбувається і з проблематикою зовнішньої політики нашої держави. А в умовах війни, російської агресії, окупації Криму обізнаність громадян, їх впевненість у незмінності зовнішньополітичного курсу України-дорогого варті.
Зрозуміло, це є серйозними викликами для тих, хто опікується освітою бібліотекарів, у тому числі – неперервною, післядипломною, яку здійснює Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв (НАКККіМ), і перед таким громадським професійним об’єднанням, як Українська бібліотечна асоціація (УБА).
Ми систематично проводили в усіх областях відповідні навчальні курси, збирали бібліотекарів – і з великим досвідом, і початківців – на різні школи у Києві, Львові, Харкові, Херсоні, Полтаві. І помітили важливу особливість: чи не найуважніше та найприскіпливіше бібліотекарі слухають фахівців з інших сфер : книговидавців, медиків, військових, дипломатів, управлінців.
Це – зрозуміло та природньо. Тому, наприклад, щоб активніше залучати до «догляду за компасом» фахівців найвищого гатунку у царині міжнародних відносин 1 лютого 2020 року Українська бібліотечна асоціація підписала Меморандум про співпрацю з Українською асоціацією зовнішньої політики.
Переконані, що це дозволить ширше розгорнути нашу активність у сфері Культурної дипломатії (спільно й з Українським інститутом), глибше знайомити бібліотекарів (а відтак – користувачів бібліотек) з тим, як реалізується курс на євроатлантичну інтеграцію України, з сучасним станом міжнародного права, діяльністю міжнародних організацій, починаючи з ООН, ОБСЄ, ВОЗ, ЮНЕСКО, з тим, як світові релігії впливають на світову політику та ін.
І, головне, сьогодні ми спробуємо таку активність спільно здійснювати в інтернет режимі. Переконані, можливості не пригальмовувати чи припиняти роботу через карантин, а здійснювати її за допомогою мережі бібліотек та активістів УБА, у партнерстві з нами можуть використати й інші шановні організації.
Сьогодні-зовнішня політика та культурна дипломатія – перша з тем, яких вважаємо за необхідне торкнутися.
Далі-буде. Бо пандемія з часом минеться, а роботи менше не стане. То ж-не втрачаймо час! Залучаймо Міністерство закордонних справ, ресурс державної установи-«Українського інституту», наше Міністерство (тепер воно-культури та інформаційної політики), ресурси неурядових організацій-УАЗП, Інституту світової політики, Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», «Української призми», митців та журналістів… Сподіваємося, вони долучаться і порадами, і не тільки.
Ярослава ХІМІЧ,
членкиня Президії УБА,
доцент кафедри культурології
та інформаційних комунікацій НАКККіМ
