Судова реформа запроваджується засобами «керованого хаосу» – Ставнійчук
Експерт Венеційської комісії проаналізувала механізм впровадження судової реформи
В ефірі програми «На слуху» на радіо «Ера», голова ГО «За демократію через право» заявила, що нині цілком правильна і зрозуміла мета – досягнення неупередженості та незаангажованості правосуддя – відбувається у неконституційний та несправедливий спосіб.
Марина Ставнійчук, зокрема, вважає, що у цій сфері з боку влади домінує «керований хаос», а з боку представників експертного середовища, які дотичні до судової реформи, демонструється абсолютна безпринципність. В якості прикладу Ставнійчук навела процедуру, за якою зараз відбираються кандидати на посади суддів Верховного суду України.
«Була запропонована начебто гарна прозора конкурсна процедура для найвищої судової інституції. Але виявилася абсолютна дискримінація при відборі документів тих, хто допускається до конкурсу. Наприклад, дипломи вчених – кандидатів та докторів наук, які отримані в академічних установах (як то в Інституті держави і права), раптом виявилися нерівнозначними у порівнянні з дипломами навчальних закладів навіть непрофільних (ужгородських, вінницьких тощо), які визнавалися «підходящими». Коли ця дискримінація стала явною, законом про Вищу раду правосуддя «на марші» спробували «латати» цю ситуацію (хоча це не є предмет цього закону).
Ставнійчук підкреслює, що предметне оцінювання відбувається дуже банально – це перевірка на знання законодавства, його «ком» і «крапок», а не на здатність аналітично мислити. «Судді Верховного суду – це пік суддівської кар’єри. Ці люди не зовсім звичайні мають бути, адже вони будуть формувати практику усієї судової системи України. Ці всі перевірки дадуть кандидатам 120 балів, а от 200 балів буде даватися за результатами психологічного оцінювання та співбесіди на можливість працювати на посаді судді Верховного суду. У мене, як у людини досвідченої, одразу виникає питання: 120 балів за предметні знання, а 200 – за психологічного оцінювання – а хто буде оцінювати це у Вищій кваліфікаційній комісії? Люди, які не мають освіти психолога!? То зрозуміло, що цей процес у ручному управлінні: кого треба – будуть підтягувати, кого ні – занижувати».
Як відомо, в цьому конкурсі беруть участь також адвокати і науковці, що викликає у Марини Ставнійчук дяку пересторогу: «Дозвольте запитати: а хто корумпував судову систему? Чи не адвокати були тією іншою стороною? Третя категорія – науковці. Не кожен науковець здатен до серйозної вольової роботи, яка вимагається на посаді судді Верховного суду. Тому, якщо робити раціонально, якби влада не мала на меті забезпечити свій абсолютний вплив на судову систему, вона ніколи би не розпочала конкурс в цієї площадки. Судова система будується знизу, а не зверху. У більшості спорів рішення приймаються місцевими судами, потім апеляційне оскарження, потім – касаціне. Судді приходять працювати вперше до місцевого суду, потім мають можливість бути переведеними, знову ж таки на конкурсних процедурах. Якщо дивитися об’єктивно, то конкурси мали розпочатися з місцевих судів. А у нас вийшло все з ніг на голову поставлено».
Безпринципність правового середовища, на думку експерта дала можливість створити керований хаос і переваги владі як у призначенні суддів, так і у формуванні положень законодавства, формувати свої подальші впливи на судову систему в Україні, – підкреслила Марина Ставнійчук.
Повна версія програми – за посиланням
