Суднобудівники мають відродити флот

Україна має величезний потенціал для розвитку власного флоту, який має бути відроджений в колишній величі. Окрім того, вітчизняні суднобудівники можуть одержати великі замовлення із сусідньої Росії

Про чисельність і якість флоту, необхідного для обслуговування економіки нашої країни, дають уявлення наступні історичні дані. Колись в Україні працювало:

— Чорноморське морське пароплавство — найбільше в Європі й друге у світі. В 1990 році на його балансі значилося більше 300 суден різних типів, загальним дедвейтом 5 млн т;

— Азовське морське пароплавство — 6-та за розміром компанія із складу Міністерства морського флоту СРСР. До складу його флоту на 24 серпня 1991 року входило 146 суден;

— Радянське Дунайське пароплавство, з 1980 року найбільше комплексне підприємство СРСР. Тільки його транспортний флот нараховував більше 1000 одиниць техніки загальним дедвейтом в 1 млн т.

Рибна галузь України нараховувала понад 200 великих рибальських суден, забезпечувала вилов 700 тис. т риби й інших морепродуктів. При цьому 90% потреби України в рибі покривалося саме цим флотом.

У найближчі роки мають бути збудувати сотні суден для відновлення транспортного, рибальського, нафтогазового й іншого видів флоту, відродження його у колишній величі. Оскільки в радянську добу суднобудівні заводи України й Росії працювали в тісному контакті, зараз є сенс відродити ці відносини.

Суднобудування є однією з перспективних галузей, у яких Україна незабаром повинна посісти лідируючі позиції в Європі й у світі. Всі шанси для такого ривка є, оскільки завантаживши вітчизняних суднобудівників великим обсягом російських і українських замовлень, з’явиться прекрасна можливість модернізувати наші суднобудівні підприємства. У виробників з’являться кошти для придбання новітнього устаткування, виникнуть умови для застосування в роботі найбільш передових наукових підходів, що й забезпечить вихід галузі на лідерські позиції. Активізація суднобудування, що тягне за собою збільшення виробництва металу, зростання перевезень, розвиток інших секторів економіки, призведе до зростання вітчизняної економіки в цілому й розширення нашого внутрішнього ринку.

Асоціація суднобудівників України «Укрсудпром» нині проробляє першочергові питання із забезпечення можливостей практичної активізації міжгалузевого співробітництва у царині суднобудування з Російською Федерацією. Пожвавлення кооперації прямо пов’язано як з вирішенням масштабних завдань по технологічному відновленню суднобудування обох країн, так і зі створенням міждержавних економіко-правових механізмів для забезпечення конкурентоздатного в міжнародній галузевій кооперації двостороннього співробітництва.

Озвучена на політичному рівні оцінка потенціалу співробітництва суднобудівних підприємств України із РФ в обсязі $4 млрд має переважно експертний характер. Зараз сторони обмінюються думками щодо технологічних можливостей української суднобудівної промисловості брати участь у перспективній кооперації.

Різні сектори російської економіки мають потребу в сотнях нових, сучасних суден найрізноманітнішого призначення. Тому як Україна, так і Росія дуже зацікавлені в будівництві нового флоту. За даними держорганів РФ, потреба Росії тільки в промислових суднах до 2025 року становить приблизно 180 великих і середніх суден різного призначення й понад 220 малих суден загальною вартістю більше $5,1 млрд. Оскільки на будівництві рибальського флоту в колишньому СРСР спеціалізувалися саме українські підприємства, саме вони мають найбільші шанси на участь у відновленні російського промислового флоту.

Українські суднобудівники можуть розраховувати на великі замовлення з боку Росії. Угоди, підписані президентами України й Росії 17 грудня в Москві, містять, зокрема, домовленості щодо суднобудівної галузі. Насамперед йдеться про газовози, але українські компанії можуть поборотися і за замовлення на рибальські й військові судна.

Мінпромторг Росії підготував проект держпрограми розвитку російського суднобудування до 2030 року. Вона припускає будівництво 100 газовозів, причому 90 з них повинні бути збудовані вже до 2015 року, оскільки Росія споруджує нові заводи з виробництва скрапленого природного газу у зв’язку з лібералізацією його експорту. «Газпром» почав будівництво таких підприємств на Далекому Сході й Балтиці, «Роснафта» — на Сахаліні, а НОВАТЕК — на Ямалі.