Суд відмінив необхідність оприлюднення декларацій чиновників і депутатів

Відтепер українським високопосадовцям не обов’язково оприлюднювати свої декларації про доходи, бо приклад їм подали… наші парламентарі!!!

Політиків не «профільтрували»

Є такий громадський рух – «Чесно», започаткований рівно за рік до останніх за ліком парламентських виборів. Його мозковим центром є коордрада, що формується з організацій – виконавців окремих проектів у рамках кампанії «Фільтруй Владу!». Рух має просту мету – вивести на чисту воду українську владу, яка «занадто багато їсть, тобто зажерлася», як сказано у незабутній комедії «Ширлі-мирлі». От саме ГР «Чесно» й зіткнувся з тим, чого на наших теренах, здавалось б, не повинно бути навіть у теорії.

Отже, коли відгула чергова кампанія з декларування доходів громадянами України, член коордради кампанії «Фільтруй Владу!», директор Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран звернувся до Апарату Верховної Ради України із запитом про надання копій декларацій про доходи голів депутатських фракцій – Олександра Єфремова (ПР), Віталія Кличка (УДАР), Петра Симоненка (КПУ), Олега Тягнибока (Свобода) й Арсенія Яценюка (Батьківщина), а також спікера Володимира Рибака. І сталося справжнє диво: Апарат Верховної Ради… відмовив у наданні копій декларацій зазначених парламентарів, оскільки, мовляв, там міститься конфіденційна інформація про зазначених осіб і членів їхніх сімей.

Оскільки відповідно до чинного законодавства відомості з декларацій нардепів мають не лише надаватися запитувачам, а й підлягають публікації в офіційних друкованих виданнях (у цьому разі – в газеті «Голос України»), можна тільки уявити ступінь здивування ГР «Чесно» під час читання дивовижної відповіді. Звісно, громадські активісти продовжили виборювати правду-матку та подали судовий позов проти Апарату Верховної Ради. Фінал трагікомедії розігрався 9 серпня: Окружний адмінсуд м. Києва розглянув справу та виніс рішення: визнати законною (?!) відмову Апарату Верховної Ради надати за запитом громадськості декларації про доходи народних депутатів.

Три загадки

Це ще не кінець. Зокрема, юрист Інституту Медіа Права Ольга Сушко (яка представляла у суді інтереси споживача) вже зазначила, що наступним кроком ГР «Чесно» стане звернення до суду апеляційної інстанції. Проте інформація для роздумів уже з’явилася. Бо в який епізод цієї історії не тицьни пальцем, скрізь натрапиш на загадки.

По-перше, цікаво дізнатися, чи були (а якщо були – то коли саме) оприлюднені декларації керівників парламентських фракцій і спікера Верховної Ради в «Голосі України»? Припущення про те, що шановний Віктор Таран неуважно слідкував за парламентським «рупором», відкинемо відразу, бо стає нецікаво. Єдине, що можна припустити – декларації зазначених осіб справді не оприлюднювалися. Бо не подавалися для оприлюднення.

Загалом є відповідний рецепт, як уникнути цього… Приміром, у відомстві ХХХ виходить відомча багатотиражка «Кур’єр ХХХ». Раз на рік наклад газети дублюється: разом із номером, наприклад, квітневого «Кур’єру ХХХ» друкується 100 примірників спецвипуску з деклараціями всіх відомчих чиновників, цей додатковий наклад розподіляється між працівниками відомства. Якщо тепер хтось здійме галас із приводу порушення закону (неоприлюднення декларацій), будь-який чиновник витягне з шухляди свій примірник спецвипуску та спростує «наклеп». Але навіть подумати щось подібне про «Голос України» неможливо: це ж не відомча багатотиражка, а солідне всеукраїнське видання!

Хоча розгадки немає…

По-друге, вже давно ні для кого не таємниця, що український суд є найбільш прирученим судом у світі. Але щоб настільки відверто не поважати чинне законодавство України, потрібно… Бозна-що для цього потрібно!!!

У принципі існував компромісний вихід: можна було, наприклад, частково задовольнити позов, наказавши Апарату Верховної Ради передати Віктору Тарану ті відомості з депутатських декларацій, які не є конфіденційними. У такому разі конфіденційні дані просто підлягають арешту – є таке формулювання. Чому до цього не додумалися ані працівники Апарату Верховної Ради, ані судді Окружного адмінсуду м. Києва – ще одна загадка.

Натомість сталося те, що сталося: сенсу публікувати задекларовані чиновницькі доходи більше немає! Бо в судовій практиці незалежної України є прецедент тепер уже законного приховування таких доходів від громадськості. Як відомо, дурний приклад є заразним…

І, нарешті, по-третє, загадковою у цій історії є поведінка опозиції. Лишимо у спокої Володимира Рибака, Олександра Єфремова і Петра Симоненка: хто ж дорікатиме владі та їхнім сателітам-комуністам?! Натомість Віталій Кличко, Олег Тягнибок і Арсеній Яценюк мали б наввипередки бігти до ГР «Чесно» з копіями своїх декларацій або ж навіть власноруч занести їх до редакції «Голосу України»!!! Бо немає кращої нагоди продемонструвати свою народність, відкритість і чесність. І як після всього, що сталося, лідери троїстої опозиції доводитимуть, що вони – разом із народом і за народ?..