Марина Ставнійчук прокоментувала свою відставку

Марина Ставнійчук відхилила пропозицію Петра Порошенка щодо дипломатичної роботи

Нагадаємо, що 21 жовтня Президент України звільнив її  з посади радника президента – керівника головного управління з питань конституційно-правової модернізації АП. Відповідний указ розміщений на сайті глави держави.

Свою відставку Марина Ставнійчук прокоментувала на особистій сторінці у Фейсбуці:

«З 21 жовтня маю інший статус. Завершений ще один етап моєї діяльності як держслужбовця, а головне – надто складний, емоційно перенасичений пласт мого життя. Ви, мої друзі, можете мене оцінювати по-різному. Але я точно знаю, що не схибила. Що у складних випробуваннях останніх років, місяців, мала і маю професійну, громадянську позицію. Скажу чесно – загартувалась. Навчилась витримки, закипаючи всередині – робити свою справу, відстоювати позицію. Мені було нелегко завжди у президентських командах. Завжди ставила незручні запитання, вимагала правової, юридичної чистоти у рішеннях, не сприймала політичної доцільності.
Щодо недемократичності закону про всеукраїнський референдум, щодо статусу української мови і неконституційності ківаловського мовного закону, щодо місцевих (київських) та парламентських виборів, щодо місцевого самоврядування та громадянського суспільства, нарешті щодо шляхів модернізації Конституції та порядку її зміни – з усіх цих питань у мене була своя позиція, відмінна від президента та його оточення. 15 січня 2014 року публічно звернулася до парламенту щодо не легітимності законів, які ставилися на голосування 16 січня.
Насамкінець мала власний план врегулювання ситуації у лютому 2014 року, який однозначно дав би можливість без людських втрат вийти з ситуації глобальної системної кризи на початку року. Ми пропонували Конституційний договір. Тоді нас не почули ні на Банковій, ні в опозиції.
Ми з Петром Порошенком маємо давню історію взаємин в різні історичні періоди і я, звичайно, поважаю його як Президента України та політичного лідера. Я, як і всі громадяни України, чекала його приходу. Ми однаково прагнемо європейського майбутнього для України. І кожен окремо та спільно, ще з часів його керування Міністерством закордонних справ України, а моєї роботи у Секретаріаті Президента В.Ющенка, багато зробили правильних, корисних речей у цій сфері. Проте, у мене є принципові розбіжності в оцінці сьогоднішнього політичного процесу в країні, у тому числі і з політичною силою, яка зараз приходить до влади.
Відрізняються у нас і погляди щодо суті конституційно-правової модернізації та форми її проведення улітку цього року. У першу чергу це стосується якості конституційного процесу, шляхів і способів реформування місцевого самоврядування, судової влади, розвитку громадянського суспільства та інших питань в нових політико-правових суспільних реаліях. Моє запитання до урядового младореформатора з питань регіональної політики «Вам шашечки или ехать?» перед мерами кращих міст України у питаннях місцевого самоврядування є квінтесенцією сьогоднішньої роботи по реформуванню.
На мій погляд, шкода, що сучасна владна команда, у більшості випадків, у прийнятті державних рішень виходить не з правової аргументованої позиції, а з точки зору революційної доцільності та політичного інтересу. У час дефіциту легітимності та кризи довіри суспільства до інституційної основи державності, влада практикує популістські рішення та, на жаль, вдається до відвертої правової профанації. Забувають, що революційні зміни стають незворотними, коли політичні рішення набувають правових форм з позицій цінності верховенства права. Влада має мати і демократичну, і конституційну легітимність. Це розуміють, на жаль, не усі.
Я завжди була державником і діяла з точки зору національних інтересів. Ми з командою звикли до раціональної дискусії. Але сьогодні інший час. Сьогодні не чують раціональних і фахових аргументів. Технологи і шептуни не сплять. Диктатора неначебто прибрали, а дух у стінах… залишився. Але я впевнена – не надовго. Зараз час емоцій, нервів та високої морально-психологічної напруги. Це не сприяє якості прийнятих рішень, звужує горизонт сприйняття політичних лідерів…
І найголовніше… У країні продовжується кривава війна, нехай тепер і в менших масштабах. Ми з колегами сформували пропозиції до мирного врегулювання ситуації в Україні ще наприкінці весни. Принциповими питаннями цього плану були визнання російської агресії, воєнного стану, визначення нейтрального статусу України з відповідними міжнародними гарантіями принципового характеру та ряду інших ключових питань. На жаль, увесь цей час пропонуються інші шляхи врегулювання ситуації, що не дають очікуваного результату та навряд чи ґрунтуються на міжнародному праві та відповідають Конституції України.
Я неодноразово ставила під сумнів конституційну легітимність парламентських виборів, насамперед, через сумнівність конституційних підстав їх призначення, збереження старого виборчого законодавства, неможливість проведення вільних і демократичних виборів в умовах війни.
Українські можновладці замість нормалізації ситуації щодо встановлення миру, економіки почали боротися за владу, хоча абсолютно очевидно, що такі вибори не виконають своєї основної соціальної функції – якісного оновлення влади демократичним шляхом, що знову буде ставити на порядок денний питання легітимності, довіри…
Пропозиції щодо дипломатичної роботи мною відхилені.
Отже, на теперішньому етапі маю відійти від попередньої діяльності чиновника АП.
Разом з тим, боротьба за правду і право не потребує обов’язково посад, і точно не вони визначають суть і сенс цієї боротьби. Я залишаюся у політиці…
Вдячна усім колегам, що на попередніх етапах були разом, спільно працювали та торували шлях розвитку, оновлення, прогресу для нашої країни!

Ваша, Марина Ставнійчук».

За матеріалами   facebook.com