Собача справа. Або як правоохоронці переслідують відому зоозахисницю
За заявою про жорстоке поводження з тваринам, яку подала зоозахистниця Євгенія Прокопенко проти рівнянина В’ячеслава Ярмолюка, після перенаправлення матеріалів із прокуратури до поліції міста Рівного, кримінальне провадження відкрито так і не було. Замість цього заява Євгенії поповнила матеріали кримінальної “справи” проти неї самої, яку пан Ярмолюк, «дбайливий» господар, звинувачує у … крадіжці його собаки.
Для Євгенії, юриста за фахом, такий перебіг подій видається абсолютно незрозумілим. Чому її заяву не було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і чому їй не повідомили про подальшу долю її заяви, як це передбачено законом?
І справа не у «перезавантаженості» рівненських співробітників поліції. Адже, Сергій Користинський, який розслідує факт крадіжки собаки, дуже швидко спрямував оперативників з Рівного до Києва для збору свідчих показів ветеринарів, які лікували собаку і для опитування самої Євгенії, яка опинилася у ролі звинуваченої. Що завадило слідчому відкрити кримінальне впровадження за її заявою за фактом жорстокого поводження з тваринами і досі залишається незрозумілим.
Історія ця почалася влітку, коли відео з цуценям добермана по кличці Брабус облетіло Фейсбук та викликало не аби яке обурення. Його зняли рівненські поліцейські, яких викликали сусіди В’ячеслава Ярмолюка, кривдника, у якого жив собака: люди скаржилися, що з квартири постійно чутно жалібне скавуління та звуки ударів. Зайшовши до квартири, поліція побачила худе, заморене цуценя, яке навіть не могло звестися на задні лапи через біль.
Поки місцеві зоозахисники завзято обговорювали, як визволити пса від господаря-садиста, рятувати Брабуса довелося киянці Євгенії Прокопенко. Побачивши відео, дівчина просто сіла в автівку і виїхала до Рівного. Вона зустріла кривднка, коли той вигулював собаку та відібрала цуценя.
– Під час підготовки матеріалів для подачі до Генеральної прокуратури заяви про жорстоке поводження з твариною я набагато глибше дізналася історію цуценя, – розповідає Євгенія. – 4 грудня 2016 року народився послід у собак заводчиці Наталії Шавули. В одного з цуценят була проблема з центральною нервовою системою.. Цього цуценя Наталя збиралася залишити собі. Але піддалася довгим умовлянням В’ячеслава Ярмолюка і віддала цуценя йому. Але за умови, що право власності залишається за Наталею, щоб вона могла забрати цуценя, якщо В’ячеслав не буде справлятися…
Що було далі – знає, напевно, вся Україна. Пан Ярмолюк знущався над хворим цуценям.
Євгенія лікувала пса за власний кошт: загалом на операцію та подальшу реабілітацію було витрачено близько 30 000 гривень. Столичні ветеринари, до яких одразу звернулася Євгенія, підтвердили: цуценя перехворіло на ентерит. (Саме цим захворюванням В’ ячеслав пояснював важкий стан собаки). Однак разом із цим виявилося і дещо гірше, що ніяк не пов’зано з ентеритом: на додаток до дистрофії у Брабуса за останні місяці перебування у, так званого, господаря, розвинувся гіперпаратеріоз кісток – тобто, кісткова тканина стала слабкою. Щоб отримати таке захворювання, собака мав довгий час залишатися без нормального харчування – або, простіше кажучи, голодувати не один місяць. Але найгіршим, що виявили ветеринари була застаріла травма задньої лапи – розрив передньої хрестоподібної зв’язки. Жоден ентерит таких наслідків дати не може. У Києві Брабусу довелося робити операцію і вживляти імплант. Тепер собака може вільно пересуватися, однак накульговувати він буде все життя. Через застарілу травму у цуценяти розвинувся артроз колінного суглоба – захворювання, на яке зазвичай страждають дорослі собаки.
А між тим кривдник собаки розпочав кампанію по поверненню йому цуценяти. Навіть в соціальній мережі Фейсбук він створив сторінку «Мій Брабус». Щоправда, зробив це Ярмолюк тільки коли зрозумів, що йому загрожує кримінальне покарання. А також, за заявою хлопця, проти Євгенії була порушена кримінальна справа за викрадення в нього цуценяти.
– Слідчим Рівненського відділу поліції, Користинським Сергієм Юрійовичем, було відкрито кримінальну справу за статтею 187 частина друга. Санкція цієї статті передбачає від 7 до 10 років з конфіскацією майна. Я вже говорила, що заводчиця віддавала цуценя без передачі права власності, що він був хворий. У мене є її нотаріально завірена заява, де про це говориться. Дана заява, як кістка поперек горла для слідчого тому, що якщо право власності в іншої сторони, а не у того, у кого я забирала собаку, то злочину немає! Абсурд даної ситуації полягає в тому, що всі ми, зоозахистники, виходить, рецидивісти і можна вважати нас злочинним угрупованням. Ми забираємо кошенят і цуценят у власників, які над ними знущаються і, згідно з логікою слідчого, всі ми злочинці і всі повинні сидіти. Замість того, щоб шукати справжніх злочинців, наші правоохоронні органи роблять злочинців з таких людей як я, – каже правник Євгенія Прокопенко. – Я б дуже рекомендувала керівництву Рівненської поліції звернути увагу на роботу своїх підлеглих. Роз’яснити їм 187 статтю КК України, пояснити їм, що таке об’єктивна і суб’єктивна сторона, що таке корисливий мотив, що таке заволодіння чужим майном тому, що ваші кадри явно цього не знають. А якщо і знають, то намагаються порушити мої права і самі порушують закон, тиснучи на свідків. Давайте припиняти це ментовське свавілля. У нас уже все таки поліція і їй це не личить.
Євгенія вірить у справедливість і думає, що у хлопця буде нагода в суді пояснити, як саме дбайливість та любов до Брабуса поєднується з його колекцією ременів для биття цуценяти, якими він хизувався перед одним із свідків. Євгенія заявляє, що ніхто кривднику цуценя не поверне, і що вона прикладе всіх зусиль, щоб кримінальну справу проти В’ячеслава Ярмолюка було доведено до логічного кінця і свого покарання він не уникне.
Більш детальну інформацію про цю ситуацію ви можете отримати з відеосюжету, який викладений на цій сторінці.
Оксана Руденко, Резонанс
