Самозлив на тлі «отруєння»: як Батьківщина відштовхує потенційних виборців

Людське паскудство не має меж. Не політичне, а саме людське. Можна бути політиками та залишатися людьми. Важко, але можна. Хоча б у головних якихось речах. Тому не треба звертати все на політичну доцільність. Ні, я розумію, що для того, аби випхати «багіню» за кордон, усі засоби згодяться. Але використовувати для цього чиюсь смерть і чиєсь горе – це все-таки занадто. Перестаралися хлопці. За прапорці зайшли.

Партія Батьківщина на своєму сайті опублікувала заяву: «Смерть сусідки Юлії Тимошенко може свідчити про спроби отруєння». Розміщуємо її тут повністю, аби потім нас не звинуватили у перекручуванні змісту та вириванні з контексту окремих фраз.

«Сьогодні стало відомо, що від раку шлунку померла колишній керівник управління КМДА Світлана Макеєва. Партія «Батьківщина» висловлює глибоке співчуття родині та близьким цієї жінки, яка у 2011 році кілька місяців ділила з Юлією Тимошенко камеру в Лук’янівському СІЗО. Разом з тим, партія серйозно стурбована інформацією про смерть Світлани Макеєвої.

Хочемо нагадати, що і під час перебування Юлії Тимошенко в Лук’янівському ізоляторі, і після того в Харкові ми кілька разів били на сполох через появу у лідера опозиції симптомів невідомої хвороби. Зокрема, на її тілі з’являлися множинні гематоми загрозливих розмірів, етіологія яких так і не була з’ясована.

Юлія Тимошенко та її рідні упродовж усього часу незаконного ув’язнення вживають всіх доступних заходів безпеки. Зокрема, з першого дня арешту лідер опозиції вживає тільки ту їжу, яку їй передає родина. Водночас нам відомо, що під час спільного перебування в Лук’янівці Світлана Макеєва періодично харчувалася тим, що було приготовано в СІЗО і що теоретично могла би вживати і Юлія Тимошенко.

Причини виникнення хвороби, через яку не стало Світлани Макеєвої, досі не вивчені досконало. Тому ми не можемо виключати, що рак шлунку міг розвинутися в тому числі і через систематичні спроби отруєння.

З огляду на це ми наполягаємо на негайному проведенні комплексної діагностики організму Юлії Тимошенко в умовах незалежної від української системи охорони здоров’я клініки, оскільки довіряти вітчизняному МОЗ взагалі, а особливо в умовах підозри на систематичне отруєння, немає сенсу».

Очевидно, мало хто буде заперечувати, що «співчуття» родичам померлої жінки і подальша маячня про «симптоми невідомої хвороби» та «систематичні спроби отруєння» – цинічна прелюдія до останнього – ключового – речення.

Послухайте. Ну невже люди не розуміють, що так не можна? Невже в голові немає клепки, яка б відповідала за розуміння межі дозволеного?

А немає. Та й з іншими клепками, вочевидь, не все гаразд. Ідіотизм написаного вражає настільки, що якби ця інформація не висіла на партійному сайті – її можна було б прийняти за фейк, націлений на дискредитацію партії.

По-перше, сама постановка питання про «спроби отруєння» – дурість, що не налазить на жодні вуха. От скажіть, кому потрібна отруєна Юлія Володимирівна? А точніше, той гемор, який впаде на Януковича у разі її, не дай Бог, загибелі у похмурих застінках злочинної влади. Набагато простіше та дешевше – справді, відправити примхливу віп-ув’язнену на закордонне лікування – з очей подалі. І бажано – без права повернення у найближчі два роки.

По-друге, автори самі собі суперечать. Якщо з першого дня арешту Тимошенко, боячись за своє життя та здоров’я, їсть лише те, що їй передають рідні (і всі про це знають), – який сенс її труїти приготованою в СІЗО їжею? Тією, котра, на думку Батьківщини, «могла спричинити виникнення хвороби, через яку не стало Світлани Макеєвої». І яку «теоретично могла б вживати і Юлія Тимошенко». Та не могла Юля її вживати навіть теоретично. І сенсу кидати миш’як до юшки, якою «періодично харчувалася» сусідка, щоб «теоретично» він потрапив до організму «женщини с косой», в адміністрації СІЗО не було жодного. При всій її кровожерливості. А відтак – «множинні гематоми загрозливих розмірів» на тілі Тимошенко могли мати будь-яке походження, крім орального. Якщо так уже хотілося протягти версію отруєння, принаймні не писали б про те, що Юля казенну їжу в рот не бере.

…Тож на що був розрахунок? А точніше – на кого? На дурнів і маргіналів, які не прослідковують причинно-наслідкові зв’язки? Чи, може, якраз навпаки – на нормальних людей, серед яких така заява вже точно не підніме авторитет ані Батьківщини, ані самої Юлії Володимирівни?

А найголовніше: хто додумався?

Навряд чи «сама». Не плекаючи жодних ілюзій щодо її надвисоких моральних якостей, у наявності розуму Володимирівні відмовити важко. Якщо, звичайно, виключити згубні наслідки дворічної ізоляції від усього, з чого складалося її життя.

Тоді хто? Нинішнє керівництво партії? Або політтехнологи накреативили? Але в будь-якому разі заява не була б надрукована без санкції когось із «вождів».

Взагалі-то, наскільки я пам’ятаю, Батьківщина завжди любила піаритися на всьому, що рухається. Випендритись і бовкнути щось скандальне, використовуючи будь-яку нагоду, – це ж за щастя. Аж до того, що реакція на подію подекуди нагадувала рядок із сороміцького віршика Івана Франка: «не стільки того й..бу, скільки того зойку». Але все-таки раніше це виглядало не так «безбашенно». Чи, може, просто нагоди не траплялося?..

Словом, одне з двох: або «Батьківщина» насправді остаточно скурвилася, або її навмисно зливають нові спритні власники. Третього не дано.