Самотність московського тирана
Російський диктатор, який давно намагається створити імідж непереможної та безстрашної людини, все більше боїться за власне життя, через що весь час скасовує заплановані поїздки за кордон.
Світова історія знає чимало прикладів, коли ті чи інші державні правителі (як правило, автократичного чи деспотичного характеру) ставали ізольованими на міжнародній арені, без змоги покидати національні території своїх країн. Й важко було уявити, що їхні ряди поповнить керманич, чия держава іще десять років тому входила до Групи восьми (G8), — президент Росії Владімір Путін, який від початку великої війни відвідував лише деякі країни колишнього Радянського Союзу та Ісламську Республіку Іран.
Проте останнім часом мають місце спроби щодо розширення географії візитів російського диктатора. Чи, принаймні, робиться вигляд таких намагань…
Так, після неможливості особисто відвідати саміт країн-учасниць БРІКС, Путін інтенсивно розглядав можливість першої з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну зустрічі із західними лідерами, бажаючи тим самим завершити період ізоляції і появитися в міжнародному середовищі до майбутніх президентських виборів. Однією з таких нагод мав стати саміт Групи двадцяти (G20), який відбудеться 9-10 вересня в індійському Нью-Делі.
Втім, після телефонної розмови кремлівського диктатора з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді стало відомо, що перший не зможе взяти участь у саміті G20, а відправить замість себе міністра закордонних справ Сєргєя Лаврова.
Як відомо, одна з причин, чому Путін уникає виїздів за межі своєї держави, є ордер на його арешт, виданий у березні цього року Міжнародним кримінальним судом (МКС) за звинуваченнями у військових злочинах в Україні — через що він, власне, й не полетів на саміт БРІКС до Південно-Африканської Республіки. Адже ПАР, будучи державою-учасницею МКС, юридично зобов’язана забезпечити виконання ордеру.
Натомість, Індія не підписала Римський статут — міжнародний договір, який є основою діяльності МКС. Мабуть, тому індійський очільник уряду, як повідомили в офісі Моді, «висловив нерозуміння» щодо рішення російського президента не відвідувати саміт G20.
У цьому контексті є кілька думок. Зокрема, що Путін боїться того, що ЗМІ будуть налаштовані до нього агресивно, тому йому буде важко представити «російську точку зору». А також не виключається, що Путін не хоче опинитися у ситуації, коли він сидітиме із західними лідерами, в той час, як вони кидатимуть на його адресу обвинувачення.
Тож усе, що пов’язано із Заходом сприймається вкрай ворожо російським диктатором, включаючи поїздку до турецької Анкари, де він мав провести переговори із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. І хоча Туреччина, як і Індія, не є підписанткою Римського статуту (тому арешт, в разі прибуття до неї, не загрожує), проте ця країна є членом НАТО — західної організації, з якою, як вважає Владімір Путін, Росія перебуває у стані війни. Це могло стати причиною зміни планів Кремля, через що зустріч, вірогідно, перенесеться до путінської резиденції в російському Сочі.
Втім, існують й «неримськостатутний» та «незахідний» варіанти. Найбільш вірогідний у цьому контексті — Китай, поїздка до якого вже активно обговорюється.
Так, в жовтні Путін задля зустрічі з Сі Цзіньпіном може відвідати форум «Один пояс, один шлях», що відбудеться якраз таки на території КНР. В такому випадку шанси покинути територію РФ є більшими, оскільки обидві країни доволі тісно співпрацюють й намагаються кинути виклик геополітичному домінуванню США. І хоча Китай публічно позиціонує себе як нейтральну сторону в російсько-українській війні та закликає до мирного вирішення, Пекін підтримав Москву в протистоянні зусиллям Заходу ізолювати Росію на міжнародній арені.
Та чи дійсно російський лідер відвідає Піднебесну? Наразі важко відповісти. Усе залежатиме від багатьох обставин.
Варто зазначити, що, на думку журналістів Daily Beast, низка останніх подій у Росії «посилила параною» Путіна. На їхню думку, російський диктатор, який давно намагається створити імідж непереможної та безстрашної людини, все більше боїться за власне життя, через що весь час скасовує заплановані поїздки за кордон.
Згідно з повідомленням Daily Beast, головним фактором, який посилив занепокоєння Путіна, став саме ордер МКС на його арешт. Однак є й інші причини.
Йдеться насамперед про удар безпілотників під Москвою, які здійснили атаку біля будинку російського президента, де він проводить більшу частину часу. Путін під час нападу нібито перебував у резиденції і був розбуджений силовиками.
Ще одним фактором зростання побоювань Путіна — це можливість державного перевороту. Й ситуація із бунтом «вагнерівців» на чолі з Євгеном Пригожиним та подальша його ліквідація є наочним тому прикладом.
Саме тому залишення країни навіть на короткотерміновий період часу може сприйматися Путіним в якості «неприпустимої розкоші».
Отже, з огляду на вищезазначене, можна зробити висновок, що всі ми є свідками історичної (само)ізоляції московського тирана. Що зайвий раз підкреслює його майже абсолютну самотність на міжнародній арені.
Станіслав ЖЕЛІХОВСЬКИЙ, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник
