“Руслан” має гарні перспективи

Про перспективи випуску літаків «Ан» в Саудівській Аравії «ПіК» писав нещодавно. Втім, остаточно ставити хрест на ідеї виробництва в Росії, зокрема, знаменитих Ан-124 також зарано…

На спільній прес-конференції прем’єр-міністрів України й Росії, що відбулася за підсумками 10-го засідання Комітету з питань економічного співробітництва Російсько-української міждержавної комісії, Дмитро Медведєв висловив сподівання, що найближчим часом буде запущений у виробництво найбільший у світі серійний транспортний літак Ан-124. Прем’єр-міністр РФ повідомив про завершення робіт зі створення спільного підприємства по випуску «Русланів». Насамперед планується модернізувати літаки, близькі до вичерпання літного ресурсу: це дозволить продовжити строк їхньої служби до 2025 року. І модернізація, і виробництво нових літаків здійснюватимуться на заводі «Авіастар-СП» в Ульяновську.

Незважаючи на унікальність Ан-124, величезний потенціал і затребуваність, він став однією з багатьох жертв розпаду СРСР. Усього в Ульяновську було побудовано 37 «Русланів», у Києві — 19. Тим часом, потреба у нових літаках, за самими скромними оцінками, становить не менше 80 нових машин у найближчі 20 років. Комерційне застосування рампової авіації, апріорі задіяної у військово-транспортних операціях, дозволило сформувати зовсім новий сегмент у галузі вантажоперевезень — перевезення надважких і негабаритних вантажів, що:

— повільно, але стійко зростає, розвивається й до 2020 року може сягнути $4,5 млрд, до 2030 року — більше $7 млрд;

— має значні перспективи у вигляді вбудовування авіаперевезень у технологічні ланцюжки розподіленого глобально виробництва;

— продемонстрував найбільшу стабільність у період нещодавньої світової фінансово-економічної кризи.

Колишні неодноразові спроби відновити виробництво Ан-124 завершувалися провалом, а остання навіть мала наліт скандальності. Наприкінці вересня 2013 року Гендиректор і Генеральний конструктор ВАТ «Авіаційний комплекс ім. С.В.Ільюшина» Віктор Ліванов заявив, що Росія може зайнятися доробкою літаків Ан-124… самостійно, без дозволу ДП «Антонов»! У ч.21 «Авіаційних правил», де регламентується сертифікація авіатехніки, був доданий розділ Е «Додатковий сертифікат типу», завдяки чому при подачі заявки на його одержання з’явилося два варіанти дій:

— з укладанням угоди між заявником і власником сертифікату типу;

— без укладання такої угоди.

Через це той-таки «Авіастар-СП» може самостійно, без згоди або участі ДП «Антонов» подати заявку на одержання Додаткового сертифікату типу як розроблювач модифікації Ан-124, супроводивши її обґрунтуванням того, що він «має достатню інформацію про актуалізовану типову конструкцію зразка, має необхідні технічні можливості й компетенцію для внесення змін у типову конструкцію у заявленій царині», а також здатен «забезпечити відповідність типів конструкції модифікованого зразка вимог до літної придатності й охороні навколишнього середовища». Втім, останні заяви Дмитра Медведєва дозволяють сподіватися, що на виробництво Ан-124 без участі української сторони росіяни все ж таки не підуть.

Отже, більш ніж за 20 років експлуатації на комерційному ринку «Руслан» став незамінним інструментом комплексної логістики надважких і негабаритних вантажів, що не має закордонних конкурентів. Комерційні авіаперевізники зацікавлені у відновленні виробництва літаків, що посіли на ринку свою нішу й приносять гарний дохід.

Водночас, літак потрібно модернізувати: його вантажопідйомність повинна становити не менше 150 т, дальність польотів із 120-тонним вантажем повинна досягати 7 тис. км, літак повинен мати повністю цифрову кабіну пілотів, економічні й екологічні двигуни, широкі допуски застосування по температурі тощо. З урахуванням закупівлі тільки російських і українських комплектуючих для Ан-124 капвкладення у розробку проекту модернізації (без урахування дослідного екземпляра) і поновлення серійного виробництва оцінюються мінімум в $1,4 млрд, строк реалізації проекту — близько 7 років. При використанні готових комплектуючих західного виробництва вартість проекту не перевищить $500 млн, а строк — 4 років.