Російський військовий аналітик зробив прогноз розвитку збройного протистояння на Сході України

Російський військовий оглядач Олександр Гольц опублікував на сайті Української служби ВВС свої спостереження за антитерористичною операцією на сході України

Про що свідчить досвід

Минулими вихідними під контроль українських збройних сил перейшли донецькі міста Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка та Костянтинівка. Нещодавно призначений міністр оборони Валерій Гелетей (він, нагадаю, вже пообіцяв провести парад перемоги України в Севастополі) тут же доповів президенту Петру Порошенку, що всюди встановлені національні прапори.

Крім того, як повідомляють, у Слов’янську і Краматорську провели розмінування, а заодно почали виплачувати пенсії та соціальну допомогу. Однак досвід попередніх конфліктів такого роду – коли регулярна армія протистоїть напіввійськовим формуванням – нічим не підтверджує заяви українських політиків про те, що в конфлікті відбувся корінний поворот.

Ще нікому не вдалося здобути перемогу у війні проти напіввійськових формувань, які ховаються в місті, фактично перетворюючи його жителів у живий щит (це не вдалося ні американцям в Могадишо, ні росіянам у Грозному). Саме ця обставина заважає регулярній армії скористатися своєю перевагою над бунтівниками у важких озброєннях: бронетехніці, авіації і артилерії. Після того як армії з величезним трудом вдається взяти один населений пункт, зруйнувавши його за допомогою важкої артилерії, бойовики просто переміщаються в інший, який також доводиться штурмувати, потім – у третій.

Схоже, саме це і відбулося зараз у ході збройного конфлікту в Україні.

Тактика терористів незмінна

Кілька тижнів знадобилися українській регулярній армії, щоб оточити провінційне місто Слов’янськ у Донецькій області, що стало символом сепаратизму, тільки тому, що бойовики захопили його першим. У результаті облоги українська армія втратила кілька літаків і вертольотів. І ось тепер, коли оточення завершилося, бойовики під проводом свого командира – російського авантюриста Ігоря Стрєлкова (Гіркіна) перемістилися в Донецьк і Луганськ. І тепер українська армія приречена знову з втратами вести облогу тепер уже обласних центрів, кожен квартал яких можна без зусиль перетворити на центр збройного опору.

Про українське військо

При цьому не можна сказати, що українська армія стала ефективніша, ніж була на початку конфлікту. Просто, як завжди буває в подібних війнах, на місце менш рішучих командирів висуваються рішучіші, які без вагань використовують важку техніку, артилерію, авіацію та інше. Значну роль фактично відіграють добровольчі формування, батальйони Національної гвардії, які зібрані за ідеологічною ознакою, оплачуються краще, ніж армія, і, схоже, підсилюють ефективність збройних сил.

Вуличні бої – кошмар для армії

Сепаратисти не зможуть продовжувати конфлікт без підтримки ззовні. Закінчуються боєприпаси, постійно потрібно постачати нову зброю, крім цього має бути приплив тих, кого називають “добровольцями”, який йде зрозуміло звідки. І це не залежить від того, як буде налаштоване населення. Бійці повинні мати якусь підготовку, їх треба десь тренувати. Відповідно, теоретично взяття кордону під контроль могло б закінчити конфлікт, але в реальності здійснити це тими силами, які є в України зараз, неможливо.

Чи вдасться звільнити Донецьк без великих руйнувань, прямо пов’язано з тим, якими силами орудують бойовики. Скільки людей пішло зі Слов’янська, які сили вдалося зібрати в Донецьку – ми цього всього точно не знаємо. Але бій в умовах сучасного міста – це завжди кошмар для армії. Я пам’ятаю, які спантеличені були американці, коли перед ними постала можливість штурму Багдада, і вони вивчали російський досвід штурму Грозного, далеко не найбільш вдалий.

Про тактику

Найімовірніше, українська армія зараз спробує використовувати свою чисельну перевагу: згідно з експертними оцінками, 30 тисячам регулярних військ протистоять сьогодні максимум 10 тисяч сепаратистів. У цій ситуації розумна тактика полягає в тому, щоб оточуючи Донецьк і Луганськ, створювати загрози одночасно на декількох напрямках, змусити сепаратистів розпорошити сили.

У відповідь, як можна очікувати, Ігор Стрєлков створить мобільні групи ополченців по 200-300 бійців, оснащених переносними зенітно-ракетними комплексами і протитанковими гранатометами. А в якості першої реакції на захоплення Слов’янська сепаратисти спробують перерізати комунікації і не дозволити швидко перекинути до Донецька шість тисяч вивільнених військ.

Про настрої населення

За добу в Донецькій області було зруйновано три залізничних мости. Немає сумнівів, що на шосейних дорогах українських військових чекають засідки сепаратистів. Найважливіше питання в такій ситуації, на яке поки що немає відповіді: кого жителі зненавидять першими? Бойовиків, поява яких означає початок бойових дій, або регулярні війська, які волею-неволею, використовуючи важке озброєння, руйнують будинки і забирають життя мирних громадян? У кожній війні відповідь на це питання залежить від десятків факторів, від практики, від того, що відбуватиметься у звільненому Слов’янську, в захопленому Донецьку. Але в будь-якому випадку розраховувати на швидке завершення не варто.

Про позицію Кремля

Зрозуміло, принципове значення має позиція Кремля в цій ситуації. Схоже, Путін під загрозою західних санкцій відмовився від можливості прямої військової інтервенції під виглядом миротворчої операції. Швидше за все, буде продовжена секретна підтримка сепаратистів через перекидання нових добровольців і озброєнь.

Стрєлков – проблема Росії

Це, зрозуміло, не відповідає сподіванням тих, хто пішов воювати за приєднання до Росії цілого південного сходу України, вже оголошеного кремлівськими пропагандистами “Новоросією”. Кремль спробує залишити Стрєлкова з подвижниками, озброєними “калашниковими”, в Україні – в іншому разі вони, озброєні і роздратовані, стануть проблемою Росії.

Вакцина проти революції

Таким чином, завданням Москви на найближчий час стане підтримання керованого хаосу. Так без великих зусиль можна довести всім жителям Росії, що будь-яка спроба “кольорової революції”, будь-яка спроба позбутися влади авторитарної держави закінчується хаосом і громадянською війною.