Притягнення до органів. Юстиції
Маємо яскравий приклад побутової фотографії, що деякою мірою претендує на мистецтво. Такі веселі картинки зазвичай використовуються в рекламі автомийок – треба додати лише мильної піни й озброїти дівча мочалкою або фалічним символом у вигляді шланга. На жаль, у цьому випадку така фантазія не може бути втілена в реальність, бо фото насправді є презентацією міської прокуратури славетного міста Суми.
Вражає, насамперед, неадекватна реакція користувачів інтернету на появу цього чудового кадру, на якому, як виявилося, зображено нову прес-секретарку місцевого прокурора Юлію Недокус. Замість порадіти за безперечно добрий смак прокурора й узагалі за місто, де водяться такі чудові екземпляри, блогери і громадські активісти, обтікаючи жовчю, клянуть прокурора, прокуратуру й особливо – зображене на фото дитя лише за те, що Творець дав йому чудові сідниці й добрі знайомства в «органах». Складається враження, що пересічні громадяни переконані: в прокуратурі мають працювати винятково потворні істоти невеличкого зросту, з танкоподібними формами й бородавками на мармизі. І саме такою мимрою повинна бути прес-секретарка прокурора, вважають громадські активісти.
Бідну Юлю так зацькували, що вона прибрала цей рекламний проспект зі своєї сторінки «ВКонтакте». Між іншим, дарма. Бо йдеться, за великим рахунком, про такий собі новий імідж, свіже й невинне обличчя (обличчя на фото є, помітили?) міської прокуратури. Скидається на те, що прокурорські працівники, на відміну від злих блогерів, вірогідно, пам’ятають і поважають учення дідуся Фройда, який рекомендував у всьому оточуючому світі шукати символи любові й насолоди. Ось вони і знайшли. І в уяві народній прокуратура тепер асоціюється не з монстром, який служить злочинній владі (це не ми, це опозиція так каже), а з людяним і відкритим світу наївним дівчиськом, що дало себе сфотографувати на капоті джипу.
До речі, ідея створення більш-менш людського іміджу прокуратури не нова. До подібних висновків розумні люди приходили ще за часів дрімучого «совка». Скажімо, 18 серпня 1925 року було видано циркуляр «Про притягнення жінок до праці в органах юстиції». Залишається невідомим, скільки їх тоді «притягнули», але справа й тоді була благородна, і сьогодні такою залишається. Бажаємо успіхів.
