Протистояння Росії та України на космос не впливає

Членство країни в «космічному клубі» сьогодні не тільки має величезне значення для її престижу, але також означає можливість постійно виробляти нові технології, що надалі транслюватимуться в інші сектори економіки. Тому розвиток космічної галузі — це інвестиції в науку і промисловість держави, а також додаткові доходи від участі країни в різних міжнародних проектах і коаліціях, які прямого відношення до освоєння Космосу не мають.

Престиж і економіка

Зараз у світі існує тільки 8 держав (Росія, США, Євросоюз, Україна, КНР, Індія, Ізраїль, Японія), що володіють ракетно-космічними технологіями, з них тільки 3 країни активно надають комерційні пускові послуги, а ще 3 надають їх час від часу у значно меншому обсязі. На тлі 80 країн, що поступально розвивають космічну діяльність, перспективи наповнення «портфеля» замовлень на пуски ракет-носіїв виглядають більш ніж оптимістично й гарантують зростання пускового сегменту на 10-15% у середньостроковій перспективі, що пов’язане з появою після 2012-2014 років цілої лінійки ракетно-комічних комплексів нового покоління, здатних заповнити сформований дефіцит пускових потужностей.

За оцінками експертів, у найближчому майбутньому більше 50% запусків на орбіту купуватимуть комерційні структури, урядові замовлення цивільного призначення складуть 30%, для військових цілей буде використано 20% запусків. При цьому сумарний обсяг ринку запусків космічних супутників за десятиліття до 2020 року впевнено перевищить суму в $10 млрд.

Кількість пусків ракет-носіїв по країнах і організаціях у 2012 році

У 2012 році були запущені 5 пілотованих кораблів (4 у Росії, 1 — у Китаї). У 2012 році Північна Корея поповнила список космічних держав. На навколоземній орбіті за минулий рік побував 21 космонавт, що на 13 менше, ніж у 2011 році. Перестали літати багатомісні шаттли. З космонавтів, що працювали у 2012 році на орбіті, 9 мали російське громадянство, 6 — американське, 3 — китайське, по одному — голландське, японське і канадське. За станом на 1 січня 2013 року в орбітальних космічних польотах взяли участь 527 осіб з 35 країн, з них 471 чоловік і 56 жінок.

Космонавтика — поза політикою

Попри певне погіршення торгово-економічних відносин між Росією й Україною останнім часом, співробітництво в космічній сфері активно триває, оскільки воно залишається поза політикою. Зокрема, Міжнародний космічний консорціум «Космотрас» розпочав підготовку кластерного запуску конверсійної ракети-носія «Дніпро» із закордонними малими супутниками DubaiSat-2 (ОАЕ), наміченого на другу декаду листопада з російської пускової бази «Ясний». 22 серпня 2013 року ракета-носій «Дніпро» успішно вивела на орбіту корейський космічний апарат KompSat-5. Наступний пуск по програмі наміченио на І квартал 2014 року.

Україна, Росія й Казахстан реалізують програму «Дніпро» з 1999 року (вона була тимчасово перезвана з 2010 року до серпня 2013 року), за цей час здійснено 18 успішних пусків ракет «Дніпро», на орбіту виведені 63 космічних апарата Великої Британії, Німеччини, Єгипту, Іспанії, Італії, Малайзії, ОАЕ, Росії, Саудівській Аравії, США, Таїланду, України, Франції, Південної Кореї, Японії.

Тристороннє ЗАТ «Космотрас» здійснює модернізацію розроблених дніпропетровським ДКБ «Південне» міжконтинентальних балістичних ракет РС-20 (SS-18 «Сатана») у конверсійну ракету «Дніпро», що нині лідирує на світовому ринку пускових послуг у сегменті запуску малих космічних апаратів до 1000 кг на низьку навколоземну орбіту, а також виступає одним із факторів розвитку й подальшого зростання цього сегмента ринку. За допомогою даної ракети «Космотрас» здійснює запуски малих супутників з космодрому Байконур (Казахстан) і з позиційного району Ясненської ракетної дивізії російських ракетних військ стратегічного призначення (Оренбурзька обл.).