Політичне відкриття Ірини Фаріон – невідома спадщина Аристотеля

«Категорично не можна сприймати ті ліберальні цінності, які знищують межу між добром і злом, які для будь-якого явища знайдуть адвоката. Я мимоволі згадую Аристотеля, котрий казав: «Якщо кажуть, що можна не шанувати батька та матір своїх, ти нічого не доводь – ти просто карай».

Ірина Фаріон, член партії Свобода, законотворець, філолог, поціновувач давньогрецької філософії

Треба зазначити, що це не перше посилання пані Ірини на Аристотеля. Вона це робить регулярно – починаючи з 2010 року. Вочевидь, саме тоді славетна свободівка познайомилась із працями видатного філософа. І просяклася. Щоправда, з усього його величезного спадку Фаріон взяла на озброєння чомусь тільки цю фразу, яку і повторює з тих пір за найменшої нагоди. Ось декілька прикладів:

«Це з серії абсолютного права – хотіти пиячити, як хотіти обкурюватися та колотися, лихословити і бути всебічним хамом, перевертнем і виродком. У таких випадках Аристотель казав: «Якщо хтось каже, що можна не шанувати своїх батька та матір, – ти нічого не доводь, а карай».

29 вересня 2010

«Функціонування мови у державі не визначає чиєсь бажання чи небажання, а 10 стаття Конституції України. Але у Герман свої закони – глибокої внутрішньої розпусти. Мудрий Аристотель казав: «Коли тобі кажуть, що можна не шанувати батька чи матір, ти нічого не доводь, а просто карай».

14 вересня 2011

«Але ж діяти насильницькими методами не дуже ефективно…»

«Відповім вам словами Аристотеля: «Якщо тобі кажуть, що можна не шанувати батька та матір, – ти нічого не доводь, а карай».

10 січня 2013

«Якщо посягають на твою матір, якщо посягають на твою дитину, ти маєш активно обороняти їх. І це можна називати як завгодно, але ти маєш їх обороняти. Знаєте, як казав Аристотель свого часу: «Коли тобі кажуть, що можна не шанувати батьків своїх, ти нічого не доводь, а карай».

22 лютого 2013

Як бачимо, частіше за Аристотеля Ірина Фаріон згадує лише Бандеру. Але, зрештою, у цьому немає нічого страшного. У кожної людини, а тим паче політика, є улюблена фраза, яку вона тулить усюди куди може задля підсилення експресії. І нічого дивного немає в тому, що в якості улюбленої цитати у пані Ірини саме заклик до покарання. Це зайвий раз віддзеркалює її істинно свободівську сутність – непримиренність і безкомпромісність до «ворогів рейху». У чому власне ніхто і не сумнівався. Як казав великий Аристотель, «політика не створює людей, але бере їх такими, якими їх створила природа».

Інше нас насторожує. Скажемо так, автентичність наведеної цитати. Бо знаючи Аристотеля як вуйка толерантного, миролюбного та навіть доброзичливого, досить важко повірити у те, що він так безапеляційно закликав когось карати. Просто тому, що це йому не притаманне. Він більше про чесноти людські вправлявся. І про ненависні пані Іриною «ліберальні цінності». Слово «покарання» у його працях зустрічається досить рідко та зовсім в іншому контексті. Діаметрально протилежному тому, що сповідує Фаріон. Наприклад: «Між помстою та покаранням є різниця: покарання робиться заради того, кого карають, а помста заради того, хто мстить, що втамовує його гнів».

Коротше кажучи, ми вирішили самі пересвідчитися у справжності наведеної цитати. Не з недовіри до мовознавця, а лише з глибокої поваги до мудреця. Раптом войовнича свободівка перекрутила його слова та видає бажане за дійсне? А він тим часом безпомічно перегортається у домовині, не сподіваючись на відновлення справедливості. Тому вчора ледь не вся редакція в поті чола штудіювала праці давньогрецького філософа і гуманіста, сподіваючись знайти там фразу про «не доводь, а карай». Бо це вже питання принципу. Перефразовуючи Аристотеля, Фаріон нам друг, але істина дорожча.

Звичайно, перелопатити за день «Етику», «Поетику», Політику», «Риторику», «Аналітику», «Метафізику» й інші видатні праці вченого дуже важко. Ми старалися, але зазначеної фрази не знайшли. Відтак закралася підступна думка: можливо, вона існує лише у свідомості пані Ірини? Звичайно, ми всіляко гонимо від себе цю нехорошу підозру та намагаємося пояснити відсутність цитати власною неуважністю. Врешті-решт, якщо ми чогось не знайшли, це не означає, що його не існує зовсім. «Кожній людині властиво помилятися, але нікому, крім дурня, не властиво упиратися в помилці», – казав Аристотель.

Але ж знаєте, як зазвичай поводяться погані думки: ти їх у двері, а вони у вікно. Тому дуже велике прохання до пані Ірини (якщо вона раптом натрапить на цей текст або, може, хтось передасть): «Дайте посилання на працю, пруфлінк або просто назву книги, у якій ви виловили цю карколомну фразу!» Ну цікаво ж. Ми дуже розраховуємо на вашу допомогу. І таки сподіваємося на відгук. Бо, як казав великий Аристотель, «на що ти розраховуєш, те й отримаєш».