Як нам тепер, після Бучі, Ірпіня, Гостомеля, Маріуполя, сотні інших рідних українських сіл, містечок, мегаполісів жити? Після того, як в них зазирнула рашистська потвора і дихнула своїм смертельно-смердючим подихом?
Публічне засудження провідників російського інформаційного тероризму нарешті зсуне те цілком застаріле, дискредитоване безпорадністю, необґрунтовано толерантне ставлення до деструктивного пропагандистського впливу.
Настав час розпочати публічно обговорювати покарання, яке має понести росія за геноцид українського народу.
Ми вже в НАТО. А НАТО в нас. “Ми вже в НАТО” означає, що духовно, ментально, якщо хочете політико-психологічно ми вже не зможемо існувати один без одного.
Міжнародне право – фундамент чи руїна?
Чому ж так сталося, що нібито Великий Захід, на який сподівається весь світ, не спроможний по-справжньому очолити боротьбу проти знахабнілого агресора?
Чем дольше продлится террор путинских сил против Украины, тем больше будет демонстрироваться фатальная слабость русской армии.
Сьогодні весь світ захоплюється мужністю й героїзмом воїнів Збройних Сил України, котрі в нерівній боротьбі перемагають нібито другу за потужністю армію планети.
